Протруєння насіння є обов’язковим заходом у технології вирощування озимих зернових культур, що дає можливість захистити на ранніх етапах органогенезу молоді проростки рослин від насіннєвої, ґрунтової – а в окремих випадках – і від інфекції, що міститься в повітрі. Майбутній урожай і якість вирощеної продукції значною мірою залежить від фітосанітарного стану посівів. Використання для сівби непротруєного насіння спричиняє зниження врожаю культури. «Що посієш те й пожнеш» – говориться в народній прикметі.
Необхідно пам’ятати, що запорука високого врожаю – посів здоровим насіннєвим матеріалом. Завдяки протруюванню насіння пшениці, урожайність збільшується у середньому на 7,9, ячменю — на 10,8% шляхом підвищення показників схожості насіння, кількості колосків на 1м2 і маси зерна. Протруювати насіннєвий матеріал можна як завчасно, так і безпосередньо перед сівбою. Як кажуть досвідчені агрономи, «подбай про урожай, а потім вже урожай подбає про тебе». Протруйники насіння знижують можливість втрати врожаю від 40 до 55%. Завбачене протруєння особливо ефективне для захисту посівів від сажкових хвороб. Протруєння слід проводити зі зволоженням. Для обробки 1 т. насіння зазвичай використовують 10 л. води. Нерівномірне покриття насіння протруйником, може призвести до не вирівняних сходів. На ефективність протруювання впливає значна кількість факторів, які слід врахувати при виконанні цього технологічного процесу. Попередньо насіння потрібно довести до кондиційності, очистити від пилу та домішок, адже чим більше їх, тим менша кількість протруйника потрапляє на зерно. Основною вимогою до протруювання є забезпечення високої якості самого процесу для реалізації повною мірою ефективності препарату. Для цього невеликі кількості протруйника мають бути рівномірно нанесені на насіння.
Через насіння передається багато небезпечних хвороб. Молоді сходи уражуються хворобами, які поширюються спорами з поверхні насінини або з ураженої оболонки. Це такі хвороби як септоріоз, снігова пліснява, гельмінтоспоріози, збудники твердої сажки. Збудники летючої сажки знаходяться всередині насінини і поширюються спорами, які уражують рослини в період цвітіння.
Збудники кореневих гнилей передаються, в більшості випадків, через ґрунт, і як тільки з’являються сходи, вони їх уражують. Без проведення передпосівного протруювання насіння від кореневих гнилей (збудника — Fusarium nivale) може загинути до 50% сходів пшениці озимої.
Збудники хвороб листя – борошниста роса, септоріоз, види іржі, гельмінтоспоріози – уражують сходи, послаблюють їх ріст, і негативно впливають на кореневу систему, кущіння і загальний стан рослин.
Найбільшої шкоди майбутньому врожаю завдають хвороби колосу (види сажки, фузаріозу, септоріозу, бактеріозів, альтернаріоз, гельмінтоспоріоз, оливкова пліснява та інші). Відомо, що знищити інфекцію сажкових хвороб дозволяє лише протруєння посівного матеріалу. Серед збудників сажкових грибів більш небезпечними є збудники летючої сажки, бо їхня інфекція знаходиться всередині насіння.
Значно впливають на недобір врожаю і хвороби, які уражують верхній прапорцевий листок (борошниста роса, бура і жовта іржа, септоріоз, плямистості).
Слід відмітити, що протягом останніх років все частіше в осінній період посіви озимої пшениці пошкоджуються як надземними так і ґрунтовими шкідниками (підгризаючі совки, хлібна жужелиця, попелиці, гессенська та шведська мухи ), і шкодочинність їх щорічно зростає. Внаслідок чого відмічене ураження посівів вірусом жовтої карликовості ячменя, переносником якого є декілька видів злакових попелиць, цикадок та зумовлений ним суттєвий недобір урожаю пшениці. Для обмеження шкідливості вірусних хвороб озимих пшениці, ячменю та пошкоджень їх шкідниками (злакові попелиці) надійніше, економічно вигідніше й екологічно безпечніше щороку проводити передпосівне знезаражування насіння, аніж застосовувати багаторазові обприскування посівів контактними (піретроїдними) і системними (фосфорорганічними, карбаматними) інсектицидами, тому що до останніх у попелиці дуже швидко розвивається стійкість, тож значно знижується ефективність обробки. Тому в технології вирощування озимої пшениці потрібно обов’язково при протруюванні насіння застосовувати сумісно препарати фунгіцидної і інсектицидної дії, щоб захистити посіви від шкідників і хвороб. Рекомендуємо застосовувати препарати, які створені шляхом поєднання декількох діючих речовин, що забезпечить надійний захист культури від фітопатогенів. Крім того, при протруєнні використовують мікродобрива, регулятори росту, біопрепарати. Застосування регуляторів росту вітчизняного виробництва за допосівної обробки насіння значно посилює дію інсектофунгіцидів. У результаті дії регуляторів росту, які застосовуються при підготовці насіння до сівби, збільшується енергія проростання насіння, польова схожість.
У більшості випадків обробки фунгіцидами не впливають на бактеріальні патогени і не охоплюють всі види грибних хвороб. Отож важливо ретельно обирати протруйник, здатний максимально впливати на шкідливі організми насіння та ґрунту, щоб забезпечити захист культури від інфекційних хвороб на ранніх стадіях росту і розвитку рослин. Для контролю сажкових грибів ефективними є препарати на основі карбоксину і тираму, хоча розвиток фузаріозних кореневих гнилей вони стримують слабкіше. Препарати на основі азолів (диніконазол-М, дифеноконазол, тебуконазол, тріадименол, тритіко-назол, ципроконазол, флутріафол, імазаліл) ефективні для обмеження шкідливості твердої сажки і обмежують розвиток летючої та ранню появу на посівах борошнистої роси. Препарати, до складу яких входять бензимідазоли (беноміл, карбендазим і тіабендазол), мають позитивний результат під час контролю снігової плісняви, але недостатньо ефективні для контролю хвороб, що спричинюють сажкові гриби.
Завдяки подовженому періоду захисної дії, препарати із класів бензимідазолів, азолів і ціанопіролів (флудіоксоніл) високоефективні для контролю збудників фузаріозної і гельмінтоспоріозної етіології.
Добираючи протруйник, потрібно враховувати також погодно-кліматичні умови регіону. Препарати триазолової групи, до складу яких входять диніконазол-М, тебуконазол, тритіконазол, за умов недостатнього зволоження та високих температур під час сівби і проростання насіння можуть затримувати появу сходів. Тому глибина загортання насіння, яке протруювали такими препаратами, має бути оптимальною або меншою на 1–2 см. Препарати на основі діючих речовин карбоксину і тираму за таких умов будуть ефективнішими.
Зменшувати норму витрати препарату недопустимо: недодавання 10–15% потрібної дози призводить до значного зниження ефективності протруйника, а ефективність контролю окремих патогенів втрачається повністю. Потрібно точно дотримувати у розчинах рекомендованих норм витрати пестицидів на одиницю маси насіння. У разі їхнього зменшення не досягається бажаний ефект, а збільшення норми знижує схожість насіння через утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку, навіть до повної їхньої загибелі, що особливо небезпечно для партій насіння із високим ступенем травмування.
Проводити протруєння насіння озимих зернових культур слід лише тими препаратами, які включені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Відповідно державних санітарних правил протруювання насіння проводять на спеціальних майданчиках на відстані не ближче 200 м. від житлових та тваринницьких приміщень, джерел водопостачання, місць зберігання продуктів харчування, фуражу та приймання їжі та води. Люди, які працюють на протруюванні насіння, обов’язково повинні пройти медичний огляд, інструктаж з правил техніки безпеки і мати при собі під час виконання роботи: посвідчення, допуск, наряд на виконання робіт з пестицидами та працювати тільки в спецодязі, індивідуальних засобах захисту згідно санітарних вимог.
Хімічні засоби захисту рослин через високу токсичність дуже небезпечні й використання їх вимагає дотримання регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно – гігієнічних вимог для збереження здоров’я людей і навколишнього середовища.
Потрібно пам’ятати, що навіть при дотриманні усіх вище перелічених рекомендацій очікуваний, позитивний результат можна не отримати. Основна, глобальна причина цьому – фальсифікат пестицидів, що завдає істотних матеріальних збитків господарствам, а інколи наносить непоправну шкоду навколишньому середовищі, а в подальшому і людині, адже рослини які будуть рости на такому забрудненому полі, з урожаєм будуть накопичувати високотоксичні препарати які потім потрапляють на стіл споживачеві.
ВАРТО ПАМ’ЯТАТИ: насіння, протруєне хімічними препаратами за небезпекою прирівнюється до пестицидів.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області наголошує, що при здійсненні протруєння насіння та його висіву керівникам робіт, слід обов’язково прослідкувати за дотриманням робітниками правил техніки безпеки при застосуванні пестицидів та правил особистої гігієни.
Пам’ятайте, що застосування належних засобів захисту рослин – це запорука Вашого врожаю!
Провідний інспектор відділу контролю у сфері насінництва та розсадництва Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпрод-споживслужби в Полтавській області
О.Г.БРЕДУН
