У 2022 році Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під гаслом «Водно-болотні угіддя – на користь людям і природі».

У м. Рамсар (Іран) у 1971 році було підписано міжнародну угоду – Конвенцію з водно-болотних угідь міжнародного значення. Україна також є однією зі сторін Рамсарської конвенції. Наразі мережа водно-болотних угідь міжнародного значення у нашій країні нараховує 50 територій, захист та відновлення яких є запорукою збереження біорізноманіття, оскільки близько 40 % усіх відомих людству видів рослин та тварин оселяються саме у водно-болотних угіддях.

Вони є важливим джерелом живлення для риб, місцем для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб, а також міграційним шляхом, від якого залежать популяції водних біоресурсів як в межах угіддя, так і поза його межами.

Водно-болотні угіддя – найцінніша екосистема, ресурси якої людство використовує для задоволення питних потреб і ведення сільського господарства, риболовлі і аквакультури, зокрема, більше двох третин світового улову риби пов'язані зі здоровим станом водно-болотних угідь.

Традиційно 2 лютого увесь світ закликає до збереження, розумного та раціонального використання боліт, малих річок, заплавних луків, плавнів та мілководних водойм. Адже з кожним роком їх кількість значно скорочується.

З 1970 року було втрачено 35% усієї території світових водно-болотних угідь. Вони зникають втричі швидше, ніж ліси. А рослини і тварини, що залежать від їх існування, звісно перебувають під загрозою зникнення.

На сьогоднішній день водно-болотні угіддя займають близько 6% земної поверхні. А в Україні їх площа займає близько 1,6% від території. І причиною такого скорочення є:

- зміна клімату;

- дренування та осадо-накопичення;

- надлишкове використання води;

- забруднення та вилов риби.

Збереження водно-болотних угідь - це природний захист, що допомагає у протидії зміні клімату та її наслідкам. Кожен гектар водно-болотних угідь поглинає до 14,2 млн літрів паводкової води та допомагає зменшити масштаби повеней. Вони також стримують та послаблюють посухи. В межах торфовищ зберігається ~30% наземного вуглецю. А це у 2 рази більше, ніж у всіх лісах світу.

Для майбутнього людства та планети ми маємо усвідомити важливість припинення їх руйнування. Почати відновлювати водно-болотні екосистеми, берегти джерела прісної води та збалансовано їх використовувати.