Серед сільськогосподарських культур найпоширенішими геномо-дифікованими культурами є соя, ріпак, кукурудза. Генетично модифікований організм – це будь-який живий організм, що володіє новою комбінацією генетичного матеріалу, отриманої завдяки сучасній біотехнології.

• інженерія з’явилась у 1972 році як новий напрямок у молекулярній біології. ГМО являють собою, як правило, трансгенні рослини, з яких потім виготовляють продукти харчування Але, незважаючи на те, що сучасний рівень науково-технічного прогресу відкриває значні перспективи для розвитку генної інженерії та застосування її в сільському господарстві, вплив ГМО на організм людини ще досконало не вивчений, тому неможливо твердити про їх користь чи шкоду.

Основними принципами державної політики в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО є:

• пріоритетність збереження здоров’я людини охорони навколишнього природного середовища у порівнянні з отриманням економічних переваг від застосування ГМО;
• забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні дослідження та практичному використанні ГМО в господарських цілях;
• контроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції отриманої з їх використанням , їх реєстрацією та обігом,
• загально доступність інформації про потенційні ризики від застосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки ;
• державна підтримка генетично-інженерних досліджень та наукових і практичних розробок у галузі біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях.

Відповідно до цього закону забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО,а також продукції виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації за винятком таких, що призначені для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробувань) (стаття 16). Порушення вимог цього закону і ухвалених на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність (стаття18). Відповідальність несуть особи, які винні у використанні незареєстрованих ГМО або продукції , отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей).

Сьогодні дуже поширеними є трансгени, стійкі до гербіцидів, шкідників і вірусів. «Нечутливість» до гербіцидів дає можливість певній рослині бути невразливою до доз хімікатів смертельних стосовно інших рослин. Внаслідок цього поле звільняється від усіх зайвих рослин, тобто бур’янів, а культури, стійкі до гербіциду виживають.

Вирощування культур, стійких до гербіцидів, призведе до збільшення використання гербіцидів на полях. Відповідно, більше її потрапить в їжу і навколишнє середовище, що збільшує ризик захворювання на рак, алергії та інші хвороби.

 Проте, контролювати поширення ГМ-рослин досить важко. Потрапивши в навколишнє середовище, вони можуть стати джерелом так званого генетичного забруднення. Рослини, які були модифіковані як стійкі до гербіцидів, можуть передавати свої нові властивості диким родичам. Це може призвести до появи «супер бур’янів». Пилок рослин за допомогою вітру, птахів і комах може переноситися на великі відстані, запліднюючи рослини близьких видів і передаючи їм свій генетичний матеріал (горизонтальне перенесення генів). ГМ-матеріал (часто це токсин, небезпечний для багатьох живих організмів), потрапляє у ґрунт і споживається тваринами і рослинами.Відомо, що деякі ГМ-культури отруйні не лише для «своїх» шкідників, а й для інших комах. До того ж, комахи-шкідники, швидше за все, почнуть адаптуватися перед загрозою вимирання. Математична модель поведінки ГМО-популяції в природних умовах передбачає дві стадії: витіснення вихідної форми, а потім вимирання і самого трансгенного угруповання під тиском стабілізуючого добору.

Отже, будь-які сценарії поширення ГМО в біосфері, не є позитивними. Звичайно, «хімії» у нашому житті вистачає й без ГМО. Вплив ГМО на організм людини досконало не вивчений, тому, неможливо з впевненістю зазначити користь чи шкоду даних організмів, адже, тільки якщо у третього покоління споживачів не з’являться зміни на генетичному рівні, можна з упевненістю говорити, що ГМО безпечне і є вирішенням продовольчої проблеми планети. А поки ця проблема досконально не вивчена, кожна людина має право сама визначати чи вживати їжу, яка містить ГМО чи ні, а для цього необхідно надати кожному можливість бути обізнаним про наявність ГМО в тій або іншій продукції.

Наголошуємо, що суб’єкти господарювання повинні звертати увагу, насамперед, чи сорт, насіння якого ви купуєте, занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, перевірити наявність сертифікатів на посівні та сортові якості, бо відповідні документи видаються на сорти рослин, що не є генетично модифікованими. Перевірити наявність ГМО в складі насіння можливо, перевіривши його в лабораторії, що акредитована на визначення наявності або відсутності генетично модифікованих організмів.