Чаплян Володимир Миколайович народився 2 вересня 1926 року в Решетилівці у багатодітній родині. Крім нього в родині було ще дві сестри — Ніна і Галина, та два брати – Олексій та Євген. Володя був наймолодший. Його дитинство припало на роки голодомору 1932-33 рр. В 1933 році від тифу помирає батько – Микола Степанович і всі життєві випробування лягли на материнські плечі.
З 1933 по 1941 роки Володимир навчався в Решетилівській середній школі, але війна перекреслила плани підлітка. 22 вересня 1941 року Решетилівку окупували німецькі війська. Настав «новий порядок».
Володимир Миколайович згадував, що фашисти часто влаштовували облави, щоб вивезти на каторжні роботи до Німеччини місцевих жителів, особливо молодих людей. Останні знаходили свій прилисток в районі урочища «Дубина», де на той час був густий очерет. Це врятувало багатьох з них від поневолення.
При відступі, у вересні 1943 року, фашисти палили хати мешканців Решетилівки, але швидкий наступ Червоної Армії не дав їм повністю здійснити свій кривавий намір.
Після визволення селища від німецько-фашистських загарбників, Володимир, як і більшість його однолітків, був призваний до війська. Було йому на той час 17-ть років. Із січня по грудень 1944 року Володимир – курсант 90-го запасного зенітного артилерійського полку.
Володимир Миколайович приймав участь в бойових діях у складі 353-го окремого зенітного артилерійського дивізіону з 15-го грудня 1944р. по 9 травня 1945р. Визволяв Україну, Росію, Польщу. Охороняючи переправу через річку Одер зустрів довгождану перемогу. За бойовий шлях мав Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, орден «
З 1950-го по 1955-й роки Володимир Миколайович працював в різних організаціях і одночасно навчався у школі робітничої молоді.За мужність», бойові та повоєнні медалі. Лише у вересні 1950 року був демобілізований і повернувся до рідної домівки.
В 1955-1961 рр. навчався на зоотехнічному факультеті в Полтавського сільськогосподарського інституту. Після його закінчення, в 1961-1962 роках, працював за спеціальністю — старшим зоотехніком в колгоспі ім. Жданова (с. Куликівка, тепер с. Шевченкове).
В 1962 році переніс складну операцію і по жовтень 1964 року не працював через інвалідність.
З жовтня 1964 року по 1 листопада 1986 року (до виходу на пенсію), Володимир Миколайович працював без перерви старшим інспектором рай соцзабезу і секретарем виконкому селищної Ради народних депутатів. Жителі селища пам’ятають його як відповідальну, порядну, чесну людину. Він намагався допомогти кожному відвідувачеві, хто б до нього не звертався.
За свою багаторічну працю Володимир Миколайович був нагороджений медаллю «Ветеран праці».
Рішенням 19 сесії 4 скликання селищної ради від 15.07.2005 року за особисті заслуги в становленні Решетилівської територіальної громади та особистий внесок в розбудову місцевого самоврядування Володимир Миколайович Чаплян удостоєний звання «Почесний громадянин селища Решетилівка».
Помер Володимир Миколайович Чаплян після тяжкої хвороби 3 грудня 2007 року і похований на місцевому цвинтарі.