Решетилівська міська рада

Фахівці податкової служби Полтавщини проводять перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів

Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області було проведено перевірки Інтернет-служб таксі.

Під час проведення фактичних перевірок встановлено та зафіксовано два факти здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів (надання послуг такс) без державної реєстрації суб’єкта господарювання. Замовлення послуг здійснювалось через Інтернет.

У ході перевірок на винних осіб складено протоколи про адміністративну відповідальність за статтею 164 КУпАП, які направлено для розгляду до відповідного судового органу.

Головне управління ДПС у Полтавській області наголошує, що здійснення господарської діяльності можливе лише за умови Державної реєстрації суб’єктом господарювання із зазначенням відповідного виду діяльності.

Окремо звертаємо увагу платників податків щодо необхідності дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), зокрема, суб’єкти господарювання, при наданні послуг таксі повинні обов’язково застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні розрахунків із споживачами.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Контроль за діяльністю закладів «швидкого харчування»

Головне управління ДПС у Полтавській області: контроль за діяльністю закладів «швидкого харчування»

Податківцями Полтавщини розглянуто звернення громадянина відповідно до вимог Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян». За результатами розгляду та доперевірочного аналізу було схвалено рішення про доцільність проведення фактичної перевірки закладу громадського харчування у м. Полтаві, в якому здійснювалась реалізація страв швидкого приготування (fast food).

Під час проведення фактичної перевірки встановлено та зафіксовано факт здійснення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, суб’єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв. Також встановлено факт використання даним суб’єктом праці найманого працівника без належного оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства.

За результатами перевірки до суб’єкта господарювання за виявлені порушення, в установленому законом порядку, будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції. На винних осіб складено протоколи про адміністративну відповідальність за ч. 1 статті 1551 та ч. 1 статті 16315 КУпАП.

Матеріали щодо встановленого порушення вимог законодавства про працю скеровано для розгляду та прийняття відповідного рішення до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Головне управління ДПС у Полтавській області вкотре наголошує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері громадського харчування, відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), при здійсненні розрахункових операцій повинні обов’язково застосовувати РРО/ПРРО, а також офіційно працевлаштовувати найманих працівників.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Реєстрація РРО/ПРРО в контролюючих органах

Державна податкова служба України повідомляє, що починаючи з 01.08.2023 суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», лише за п’ять днів зареєстрували в контролюючих органах більше 6 тис. РРО/ПРРО.

Для проведення розрахунків суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати. Якщо надає перевагу ПРРО, то обирає самостійно – безоплатний ПРРО від ДПС чи комерційний ПРРО.

Безоплатний ПРРО від ДПС розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах (завантажити можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro).

Отримати роз’яснення щодо реєстрації РРО/ПРРО, з інших питань, пов’язаних із застосуванням РРО/ПРРО, можна за телефоном: 0800501007.

Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.

Форма заяви для реєстрації ПРРО знаходиться за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/

Залишаємось на зв’язку:

Комунікаційна платформа: poltava.ikc@tax.gov.ua

Підписатись на сторінку Faсebook ГУ ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava

Головне управління ДПС у Полтавській області

Закон України № 3219-ІХ: зміни в порядку проведення розрахунків, та застосуванні РРО/ПРРО

З 1 серпня 2023 року набрали чинності положення Закону України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 3219), зокрема, щодо змін у порядку проведення розрахунків та застосуванні реєстраторів розрахункових операцій.

Так, пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) доповнено положеннями, що для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, дозволено зазначати назву товару (послуги) у фіскальних касових чеках у спрощеному вигляді, а саме:

Фізичні особи підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги».

Слід звернути увагу, що при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги необхідно використовувати товарознавчий класифікатор та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

Ця норма стосується тільки фізичних осіб - підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку I, II та III групи за ставкою єдиного податку 5%. Тобто вони зможуть зазначати назву товару (послуги) у спрощеному вигляді.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податківці Полтавщини роз’яснювали платникам особливості застосування РРО/ПРРО в ТРЦ «Екватор»

Фахівцями Головного управління ДПС у Полтавській області з метою проведення роз’яснювальної роботи з фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку, щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» було організовано зустріч із платниками податків.

Заходи проводились на території торгівельно-розважального центру «Екватор». У ході проведення зустрічі фахівцями податкової служби висвітлювались питання, пов’язані із особливостями застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками.

Податківці наголосили, що Закон № 3219 спрямований на виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року та передбачає відновлення дії норм податкового законодавства, які були призупинені у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні та не встановлює нових вимог для мікробізнесу. Фізичні особи – підприємці – платники єдиного ІІ – ІV груп згідно з вимогами Податкового кодексу України з 1 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

Акцентували увагу присутніх, що до 1 жовтня 2023 року не застосовуються штрафні санкції за відсутність РРО (реєстратора розрахункових операцій), крім того, зазначили, що Законом № 3219-IX знижено фінансову відповідальність до фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, які здійснюють діяльність з продажу товарів (крім продажу підакцизних товарів, валютних цінностей або ж працюють у сфері азартних ігор) або надають послуги.

Зокрема, нагадали, що ПРРО має низку переваг перед класичними касовими апаратами: даний програмний застосунок можливо зареєструвати через Електронний кабінет та використовувати на будь-якому гаджеті – смартфоні, ноутбуці, планшеті.

Платникам податків були надані інформаційні пам’ятки стосовно застосування РРО, консультації та відповіді на актуальні питання.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Робочі зустрічі податківців Полтавщини з підприємцями

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області розпочали цикл робочих зустрічей із фізичними особами-підприємцями з питань роз’яснення норм Податкового кодексу України, зокрема щодо новацій, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Під час зустрічей на ринках Полтави податківці роз’яснюють найбільш актуальні питання податкового законодавства, які викликають суспільний інтерес, та надають відповіді на запитання в межах чинного законодавства, зокрема, щодо:

- переходу з ІІІ групи єдиного податку за ставкою 2 відсотки на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання таких особливостей;

- врегулювання питання визначення граничного обсягу доходу після повернення на ставку та групу єдиного податку, чи переходу на загальну систему оподаткування;

- можливості у 2023 році повторно здійснити перехід на спрощену систему оподаткування;

- застосування РРО/ПРРО;

- оформлення трудових відносин з найманими працівниками тощо.

Також фахівці податкової служби області розповсюдили друковану продукцію серед учасників заходу, яка роз’яснює вищезазначені питання податкового законодавства у доступній та зрозумілій формі.

Проведення таких зустрічей сприяє підвищенню рівня податкової культури та налагодженню партнерських відносин між податковою службою та платниками податків Полтавщини.

Головне управління ДПС у Полтавській області

«Круглий стіл» податківців із представниками бізнес-спільноти Полтавщини

В Головному управлінні ДПС у Полтавській області під головуванням очільниці податкової служби Полтавщини Аллою Рябковою відбулась зустріч з підприємцями щодо питань реалізації державної політики у сфері оподаткування, роз’яснення окремих положень податкового законодавства та налагодження діалогу з бізнесом.

Особлива увага була приділена питанню застосування реєстраторів розрахункових операцій у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Алла Рябкова акцентувала увагу присутніх, що Закон № 3219 спрямований на виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року та передбачає відновлення дії норм податкового законодавства, які були призупинені у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні та не встановлює нових вимог для мікробізнесу. Наголосила, що до 1 жовтня 2023 року не застосовуються штрафні санкції за відсутність РРО (реєстратора розрахункових операцій), крім того, зазначили, що Законом № 3219-IX знижено фінансову відповідальність до фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, які здійснюють діяльність з продажу товарів (крім продажу підакцизних товарів, валютних цінностей або ж працюють у сфері азартних ігор) або надають послуги.

У ході проведення зустрічі фахівцями управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області висвітлювались питання, пов’язані із особливостями застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками. Податківці нагадали, що ПРРО можливо зареєструвати через Електронний кабінет, при цьому, ПРРО має низку переваг перед класичними касовими апаратами, звернули увагу присутніх на покрокові інструкції, які детально описують порядок реєстрації та принцип роботи ПРРО. Знайти їх можна за посиланням на офіційному вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності (для фізичної особи - підприємця), які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку?

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб – підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податківці Полтавщини провели воркшоп щодо Закону України 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану»

Спільна та злагоджена робота податківців та представників органів місцевого самоврядування регіону – ефективний вектор діяльності Головного управління ДПС у Полтавській області.

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Полтавській області під головуванням очільниці податкової служби Полтавщини Аллою Рябковою відбулась зустріч в онлайн форматі за участі представників територіальних громад області. Під час заходу обговорювались питання щодо реалізації державної політики у сфері оподаткування у в’язку з новаціями податкового законодавства.

Доповідачами від податкової служби області були надані роз’яснення щодо ключових змін у зв’язку із набуттям чинності Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон України № 3219-IX).

Очільниця податкової служби області звернула увагу пристуніх на тому, що офіційна інформація щодо вищезазначених питань опублікована на субсайті Головного правління ДПС у Полтавській області за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/ та підкреслила, що працюють телефони “гарячих ліній” за всіма функціональними напрямками https://poltava.tax.gov.ua/kontakti/

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податківці Полтавщини провели робочу зустріч формату «Питання-відповіді» за участю керівництва ПП Торгівельний центр «Київ»

Працівниками Головного управління ДПС у Полтавській області, з метою надання консультацій щодо новацій, передбачених Законом України від 30 червня 2023 року №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон №3219), в т.ч. щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій, фахівцями Головного управління ДПС у Полтавській області було проведено зустріч із платниками податків на території ПП «Торгівельний центр «Київ» за участю керівництва закладу.

Обговорили актуальні питання змін та новацій податкового законодавства, зокрема, щодо обов’язковості використання реєстраторів розрахункових операцій, відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з 01.08.2023 – стосовно суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор; з 01.10.2023 – стосовно всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Платникам податків були надані інформаційні пам’ятки стосовно застосування РРО/ПРРО, консультації та відповіді на актуальні питання.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податківці Полтавщини роз’яснювали платникам особливості застосування РРО/ПРРО в ТРЦ «Конкорд»

Працівниками Головного управління ДПС у Полтавській області з метою проведення роз’яснювальної роботи з фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку, щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» було організовано зустріч із платниками податків.

Заходи проводились на території торгівельно-розважального центру «Конкорд». У ході проведення зустрічі фахівцями податкової служби висвітлювались питання, пов’язані із особливостями застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Оновлено версію програмного забезпечення ПРРО від ДПС

Державна податкова служба України повідомляє про оновлення версії програмного забезпечення безоплатного ПРРО від ДПС для операційних систем Android та iOS.

У оновленій версії:

додано можливість використання КЕП у форматі .pfx;

удосконалено механізм повернення з ПРРО, що використовується, чеків, які були сформовані іншим ПРРО, що належить/належав одному суб'єкту господарювання;

виключено обмеження щодо перегляду чеків у модулі «Історія операцій», сума яких перевищує 1 млн грн;

удосконалено функціонал щодо перевірки стабільності інтернет-з’єднання та з’єднання з Фіскальним сервером контролюючого органу при виході ПРРО з режиму офлайн.

Проєкт EU4PFM допомагає впроваджувати реформу ПРРО в Україні, надаючи експертну та фінансову підтримку щодо розробки і вдосконалення
ІТ-рішень для ПРРО.

Версія для завантаження безоплатного ПРРО від ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

Інформаційні матеріали щодо ПРРО за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

Інформаційна підтримка за телефоном: 0800501007.

Суб’єкт господарювання для проведення розрахункових операцій обирає за власним бажанням ПРРО від ДПС чи будь-яке інше (комерційне) рішення.

Наприкінці червня роботу ПРРО від ДПС продемонстровано на 27-й Генеральній асамблеї Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (ІОТА) та отримано схвальну оцінку учасників.

Залишаємось на зв’язку:

Комунікаційна платформа: poltava.ikc@tax.gov.ua

Підписатись на сторінку Faсebook ГУ ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava

Опитування платників податків щодо задоволеності оновленим вебпорталом ДПС

Робоча зустріч податківців Полтавщини з керівником ГО «Полтавське районне об’єднання фермерів і приватних землевласників імені героя України, героя Небесної сотні, Віктора Чміленка»

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Полтавській області під головуванням очільниці податкової служби Полтавщини Аллою Рябковою відбулась зустріч із керівником Громадської організації «Полтавське районне об’єднання фермерів і приватних землевласників імені героя України, героя Небесної сотні, Віктора Чміленка» Олегом Слизьком. Під час заходу обговорювались питання щодо реалізації державної політики у сфері оподаткування у в’язку з новаціями податкового законодавства.

Алла Рябкова акцентувала увагу Олега Слизька, що Закон №3219 спрямований на виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року та передбачає відновлення дії норм податкового законодавства, які були призупинені у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні та не встановлює нових вимог для мікробізнесу. Наголосила, що до 1 жовтня 2023 року не застосовуються штрафні санкції за відсутність РРО (реєстратора розрахункових операцій), крім того, зазначили, що Законом №3219-IX знижено фінансову відповідальність до фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, які здійснюють діяльність з продажу товарів (крім продажу підакцизних товарів, валютних цінностей або ж працюють у сфері азартних ігор) або надають послуги.

Очільниця податкової служби області акцентувала увагу на необхідності проведення зустрічей із підприємцями в онлайн або робочому форматі задля налагодження діалогу з бізнесом та роз’яснення новацій податкового законодавства. «Тільки відкрита комунікація допоможе бізнесу правильно розуміти норми чинного законодавства та використовувати їх під час своєї діяльності в межах правового поля, що особливо важливо для спльної Перемоги», – наголосила Алла Рябкова.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівникам?

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2023 році – 3760,00 гривень).
При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2023 році не перевищує 3760,00 грн, а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Державна підтримка бізнесу в питаннях фіскалізації розрахункових операцій

Державна податкова служба України в умовах військового часу продовжує роботу із вдосконалення функціоналу безоплатного ПРРО, створюючи бізнесу зручні умови для виконання вимог щодо фіскалізації розрахункових операцій.

ПРРО від ДПС – це програмне рішення, застосовне для операційних систем Windows, Android, iOS, та Web-версія, яке інтегрується з фіскальним сервером ДПС.

Функціональні можливості ПРРО від ДПС:

відкриття/закриття/автозакриття зміни;

формування, реєстрація, видача чеків;

додавання товарів/послуг у чек з номенклатури або вручну;

друк та відправка фіскальних чеків покупцям на електронну пошту/месенджери;

ведення довідників номенклатури (експорт/імпорт даних);

ведення довідника ставок податків;

використання сканера штрихкодів;

додавання штрихкоду марки акцизного податку;

різні форми розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована);

оформлення знижки/повернення товару на окремий товар/чек;

формування та перегляд X-звіту, Z-звіту;

відправка Z-звіту до фіскального сервера;

перехід/вихід у/з режиму офлайн із можливістю збереження/передачі даних до фіскального сервера.

Версія для завантаження безоплатного ПРРО від ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

Інформаційні матеріали щодо ПРРО за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

Інформаційна підтримка за телефоном: 0800501007.

Залишаємось на зв’язку:

Комунікаційна платформа: poltava.ikc@tax.gov.ua

Підписатись на сторінку Fasebook ГУ ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava

Податківцями Полтавщини проведено консультації для платників на території 1 міського ринку

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області продовжують цикл робочих зустрічей із фізичними особами-підприємцями з питань роз’яснення норм Податкового кодексу України, зокрема щодо новацій, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Під час виїзних консультацій на ринках Полтави податківці роз’яснюють та надають відповіді на найбільш актуальні питання податкового законодавства, які викликають суспільний інтерес, зокрема, щодо:

- новацій законодавства при переході з 2% єдиного податку ФОП, а саме платники єдиного податку, мають право у 2023 році повторно здійснити перехід на спрощену систему оподаткування, в тому числі у разі повторної протягом 2023 року державної реєстрації фізичною особою - підприємцем, шляхом подання заяви за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу за загальною процедурою;

- застосування РРО/ПРРО, зазначивши, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп згідно з вимогами Податкового кодексу України з 1 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

Акцентували увагу присутніх, що до 1 жовтня 2023 року не застосовуються штрафні санкції за відсутність РРО. Зокрема, нагадали, що ПРРО є безкоштовним рішенням від ДПС та є зручним у застосуванні.

Не оминули питання оформлення трудових відносин, та відзначили переваги офіційного працевлаштування для працівників та роботодавців.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Про новації податкового законодавства та застосування РРО/ПРРО чутівським підприємцям

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області проводять виїзні консультації на Полтавщині. Заходи проводились на території Чутівського ринку, під час зустрічі з фізичними особами-підприємцями, податківці роз’яснювали зміни до Податкового кодексу України, зокрема щодо новацій, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

У місцях провадження підприємницької діяльності фахівці надали відповіді на найбільш актуальні питання податкового законодавства, які викликають суспільний інтерес, зокрема, щодо:

- можливості у 2023 році повторно здійснити перехід на спрощену систему оподаткування;

- застосування РРО/ПРРО;

- оформлення трудових відносин з найманими працівниками тощо.

Під час зустрічі зазначили, що до 1 жовтня 2023 року не застосовуються штрафні санкції за відсутність РРО. Зокрема, акцентували увагу, що ПРРО є безкоштовним рішенням від ДПС, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо особливостей відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО

У Головному управління ДПС у Полтавській області повідомляють, що з 01.08.2023 Законом України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в пункт 2 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку.

Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Водночас до ДПС почали звертатись платники податків з проханням роз’яснити:

Як має виглядати такий спрощений чек?

Як зазначати правильно групу товарів?

Де брати її назву, якщо виникають сумніви?

У зв’язку з цим надаємо в межах компетенції відповіді на ці питання.

Відповідь: при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг (Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) в редакції Наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 № 211 та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.

При цьому форма такого фіскального касового чека визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.

При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:

- «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.;

- «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т. д.;

- «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т. д.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Підприємці Полтавщини надають перевагу програмним РРО

Про податкові оновлення на зустрічі із Полтавською асоціацією бізнесу

Відбулась робоча зустріч із представниками Полтавської асоціації бізнесу за участі очільниці податкової служби Полтавщини Алли Рябкової щодо питань реалізації державної політики у сфері оподаткування, роз’яснення окремих положень податкового законодавства та налагодження діалогу з бізнесом.

Під час заходу детально обговорили податкові оновлення, прийняті Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області повідомили про відновлення документальних планових перевірок щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво товарів підакцизної групи товарів, ведуть гральний бізнес, надають фінансові послуги. План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 році розміщений за посиланням - https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/665281.html .

Податківці, зокрема, пояснили правильність визначення граничного обсягу доходу після повернення на ставку та групу єдиного податку, заповнення заяви про застосування спрощеної системи, тощо.

Також представники ДПС поінформували про особливості оподаткування операцій, які були здійснені платником під час перебування на спрощеній системі з особливостями оподаткування, формування податкових зобов?язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Особлива увага була приділена питанню застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, наголошено, що до 1 жовтня 2023 року не застосовуються штрафні санкції за відсутність РРО (реєстратора розрахункових операцій).

Податківці нагадали, що суб’єкти господарювання можуть обрати класичний або програмний реєстратор розрахункових операцій. На сайті Державної податкової служби України розміщено безкоштовне програмне забезпечення ПРРО - https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ .

Головне управління ДПС у Полтавській області

Комунікація з підприємцями Полтавщини продовжується

У Полтавській області триває інформаційна кампанія щодо застосування норм Податкового кодексу України, зокрема щодо новацій, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Податківці консультують суб’єктів господарювання у місцях провадження підприємницької діяльності та надають відповіді на найбільш актуальні питання податкового законодавства, які викликають суспільний інтерес, зокрема, щодо:

- можливості у 2023 році повторно здійснити перехід на спрощену систему оподаткування.

Підприємцям детально розповіли про застосування РРО/ПРРО. Наголосили на тому, що апаратний РРО та Програмний РРО відповідно до новацій, запроваджених у 2020 році, є рівнозначними засобами фіскалізації розрахунків за товари, роботи, послуги. Платники податків можуть використовувати будь-який представлений на ринку програмний РРО в залежності від своїх фінансових можливостей та функціональних потреб. ДПС України надає безкоштовне програмне забезпечення, яке є зручним та не вимагає додаткових витрат.

Податківці проінформували суб’єктів господарювання про необхідність оформлення трудових відносин з найманими працівниками та переваги для роботодавців та працівників від використання задекларованих трудових відносин.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Підприємців ринку «Алмазний» консультували податківці Полтавщини

У місцях проведення торгівлі фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області продовжують інформування підприємців про новації Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Податківці відвідали ринок «Алмазний» у місті Полтава та надали консультації і роз’яснення щодо актуальних питань податкового законодавства, які викликають суспільний інтерес, зокрема, щодо:

- особливостей справляння єдиного податку платників, які до 1 серпня 2023 року використовували спрощену систему з особливостями оподаткування, а саме платники єдиного податку, мають право у 2023 році повторно здійснити перехід на спрощену систему оподаткування, в тому числі у разі повторної протягом 2023 року державної реєстрації фізичною особою - підприємцем, шляхом подання заяви за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу за загальною процедурою;

Не оминули питання необхідності офіційного оформлення трудових відносин, які є запорукою фінансової стабільності бізнесу.

Під час заходу відповіли на запитання, які цікавили суб’єктів господарювання та розповсюдили власну друковану продукцію.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Підприємці Полтавської області отримали консультації щодо податкових новацій

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області зустрілися з підприємцями на території ТРК «Галактика» у м. Кременчук та ТЦ «МИР» у м. Миргород. На зустрічі обговорювалися актуальні питання змін та новацій податкового законодавства, зокрема, Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Суб’єктів господарювання ознайомили із особливостями справляння єдиного податку платників, які до 1 серпня 2023 року використовували спрощену систему; можливостями переходу з ІІІ групи єдиного податку за ставкою 2 відсотки на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання таких особливостей; визначенням граничного обсягу доходу після повернення на ставку та групу єдиного податку, чи переходу на загальну систему оподаткування.

Під час обговорення теми приділили увагу питанню застосування РРО/ПРРО. Повідомили про відновлення відповідальності за порушення вимог закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з 01.08.2023 та з 01.10.2023 року. Наголосили на тому, що підприємці можуть на власний вибір використовувати класичний або програмний РРО. ДПС України надає безкоштовне програмне забезпечення, яке є зручним та не вимагає додаткових витрат.

Серед присутніх розповсюдили інформаційні пам’ятки стосовно застосування РРО/ПРРО та змін, передбачених Законом України № 3219 і надали вичерпні відповіді на питання підпиємців.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи допускаються виправлення у касових документах та чи можна виписувати дублікати при їх втраті?

Воркшоп щодо податкових новацій провели податківці Полтавщини із представниками Полтавської асоціації бізнесу

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області під головуванням очільниці податкової служби Полтавщини Алли Рябкової та за підтримки керівниці Полтавської асоціації бізнесу Ірини Бессарабової відбулась робоча зустріч. У заході взяли участь понад 40 представників бізнесу, які підготували запитання до податківців щодо новацій податкового законодавства, прийнятих Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області та підприємці у форматі відкритого діалогу спілкувалися про останні зміни у системі оподаткування, поновлення й особливості проведення податкових перевірок, реєстрацію та застосування РРО/ПРРО, відновлення відповідальності та фінансові санкції за незастосування РРО/ПРРО.

Алла Рябкова акцентувала увагу присутніх на програмному реєстраторі розрахункових операцій від ДПС, оскільки даний застосунок є безкоштовним, оновлюваним, сучасним, зручним та легким у користуванні програмним продуктом. Для учасників була підготовлена презентація для покрокової візуалізації порядку реєстрації та інсталяції РРО/ПРРО.

Особлива увага була приділена використанню ПРРО в режимі офлайн, формуванню фіскальних чеків, найменувань товарів і послуг. Податківці підкреслили, що суб’єкти господарювання можуть обрати класичний або програмний реєстратор розрахункових операцій на власний розсуд.

Фахівці звернули увагу присутніх, що на сайті Державної податкової служби України розміщена детальна інформація щодо переваг і зручності, відповіді на найпоширеніші запитання щодо реєстрації та застосування РРО/ПРРО, інструкції по інсталяції програмного продукту на будь-яку операційну систему, відеоуроки – https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Очільниця податкової служби Полтавщини наголосила, що пріоритетний напрямок інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо застосування РРО/ ПРРО – максимально доступно та зрозуміло пояснити бізнесу принципи роботи та переваги РРО/ПРРО, надати відповіді на найактуальніші запитання і постійно залишатись в режимі відкритого діалогу задля дієвої співпраці та спільної Перемоги!

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи допускаються виправлення у касовій книзі?

Про застосування РРО/ПРРО під час зустрічі з підприємцями Полтавщини

На Полтавщині продовжується інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо застосування РРО/ПРРО. Днями робоча група у складі фахівців Головного управління ДПС у Полтавській області завітала до підприємців міста Гребінка Полтавської області.

Податківці Полтавщини під час зустрічей з представниками бізнесу надають консультації та відповіді на найактуальніші питання суб’єктів господарювання щодо застосування податкового законодавства. Особливу увагу приділяють вимогам Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» в частині застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні торгівельної діяльності і наданні послуг.

Податківці звертають увагу, що підприємці можуть на власний вибір використовувати класичний або програмний РРО, проте рекомендують ПРРО від ДПС – безкоштовне програмне забезпечення, яке є сучасним і зручним у використанні. Наголошують, що для зручності платників ДПС були розроблені інструкції щодо інсталяції, реєстрації, формування фіскальних чеків, а також відеоуроки, які допоможуть швидко та доступно отримати відповіді на всі проблемні запитання. Знайти необхідну інформацію можливо за посиланням - https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Податківці Полтавщини завжди відкриті до діалогу з метою оперативного інформування платників про новації податкового законодавства, оскільки своєчасна обізнаність гарантує здійснення підприємницької діяльності в межах правового поля.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Застосування РРО/ПРРО – головна тема зустрічі податківців з підприємцями Полтавщини

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області зустрілися з підприємцями ТЦ «Універсам» у м. Полтава. Податківці продовжують інформування суб’єктів господарювання щодо реєстрації та застосування РРО/ПРРО.

Податківці Полтавщини роз’яснили представникам бізнесу вимоги Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» в частині застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні торгівельної діяльності і наданні послуг.

Працівники податкової служби звернули увагу підприємців на своєчасну реєстрацію РРО/ПРРО та зауважили, що з 1 жовтня 2023 року відновлено застосування фінансових санкцій за порушення здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг для усіх суб'єктів господарювання, окрім платників 1 групи.

В ході зустрічі фахівці пояснили механізм реєстрації класичних РРО і програмних РРО, наголосили, що підприємці можуть самостійно обрати, що застосовувати для проведення розрахункових операцій – РРО чи ПРРО, а також повідомили про переваги використання ПРРО «у смартфоні» - безкоштовного програмного забезпечення від ДПС.

Податківці Полтавщини завжди відкриті до взаємодії та відкритого діалогу з бізнесом, прагнуть не лише оперативно та якісно роз’яснювати податкові новації, а й надавати фахову допомогу, щоб платники податків отримували необхідну інформаційну та практичну підтримку.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи має право керівник виконувати функції касира та підписувати касові документі окремо як касир та як керівник підприємства?

Відповідно до п. 44 розд. IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення №148), керівник установи/підприємства під час прийняття на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами Положення № 148.

Тобто особа, яка зараховується на роботу, має право виконувати обов’язки касира за умови оформлення:

договору про повну матеріальну відповідальність, пов’язану з виконанням обов’язків касира;
письмового розпорядження (наказу) керівника підприємства.

При цьому, згідно з п. 45 розд. IV Положення №148 установи/підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків покладають на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до письмового розпорядження керівника.

Керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV Положення № 148, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю (п. 45 прим. 1 розд. ІV Положення № 148).

Враховуючи викладене, норми чинного законодавства не містять заборони щодо виконання функцій касира керівником підприємства.
При цьому, при оформленні касових документів керівник має право підписувати касові документи окремо як касир, та як керівник підприємства.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Які передбачені терміни зберігання готівки, яка одержана в банку для виплат заробітної плати а також пенсій, стипендій, дивідендів?

Відповідно до п. 18 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), установи/підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка для проведення таких виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів може зберігатися в касах таких установ/підприємств понад установлений ліміт каси протягом десяти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених п. 18 розд. II Положення №148 строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (далі – видаткова відомість) (додаток 1 до Положення № 148).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Який порядок видачі готівкових коштів з каси підприємства?

Відповідно до абзацу другого п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення № 148) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов’язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.

Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником.
Оформлення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом здійснюється згідно із Законом України від 05 травня 1999 року № 619-XIV «Про металобрухт» із змінами і доповненнями.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Підприємці Полтавщини зареєстрували майже 10 тисяч ПРРО

За повідомленням Головного управління ДПС у Полтавській області, станом на 01 вересня 2023 року зареєстровано 9 570 програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), з них юридичними особами – 271, фізичними особами-підприємцями – 9 299, а також 8 531 класичний реєстратор розрахункових операцій (РРО), з них юридичними особами – 2 743, фізичними особами-підприємцями – 5 788.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Алла Рябкова у коментарі представникам місцевих медіа зазначила, що з початку серпня поточного року розпочалася масштабна інформаційно – роз’яснювальна кампанія щодо новацій податкового законодавства, у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», в частині реєстрації та застосування РРО/ПРРО. Податківці Полтавщини під час проведення щоденних зустрічей та сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія» інформують суб’єктів господарювання про останні зміни у податковому законодавстві та консультують щодо порядку реєстрації та особливостей застосування РРО та/або ПРРО.

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області звертають увагу суб’єктів господарювання, що в розділі "Онлайн-навчання" офіційного вебпорталу ДПС вони мають можливість ознайомитись із відповідями на актуальні запитання, зокрема з інструкціями щодо використання програмних та класичних РРО: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/zastosuvannya-rro-prro/.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Зустріч податківців Полтавщини з представниками ГО «Кременчуцький клуб бухгалтерів і аудиторів Баланс+»

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області продовжують спілкування з представниками бізнесу та інститутів громадянського суспільства у форматі відкритого діалогу під час проведення спільних воркшопів.

Так, в рамках інформаційно-роз’яснювальної кампанії, у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», податківці області завітали на зустріч до бухгалтерів, які є активними учасниками громадської організації «Кременчуцький клуб бухгалтерів і аудиторів Баланс+».

Під час заходу обговорили питання, які є найактуальнішими для представників організації, зокрема, останні новації податкового законодавства та деякі особливості повернення на довоєнну систему оподаткування.

Учасники зустрічі підготували низку питань щодо відновлення окремих видів податкових перевірок, обов’язкового застосування РРО та/або ПРРО, відновлення відповідальності за незастосування РРО та/або ПРРО, а також переваг безкоштовного програмного реєстратора розрахункових операцій від ДПС. Посадовці надали вичерпні відповіді у межах чинного законодавства.

Відкрите спілкування та взаємодія податкової служби області з інститутами громадянського суспільства допоможе ефективно та швидко проінформувати суб’єктів господарювання про останні зміни у податковому законодавстві. Таким чином, допомогти підприємцям здійснювати господарську діяльність в межах правового поля.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи має право ФОП платник ЄП виписувати прибуткові касові ордери при розрахунках з покупцями?

Згідно з п. 15 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють готівкові розрахунки з покупцями, не ведуть касову книгу та не виписують прибуткові касові ордери. При цьому, з 01.01.2022 року для платників єдиного податку другої-четвертої груп є обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні ними розрахункових операцій в готівковій формі.

Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО, ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Роз’яснювальна робота з питань РРО/ПРРО, новацій Закону України № 3219 для підприємців м. Кременчук

Платники Полтавщини подали понад 450 тисяч податкових декларацій

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області звертають увагу платників податків, що сервіс «Електронний кабінет» надає широкі можливості реалізації своїх прав та обов’язків у режимі online.

За повідомленням в. о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Алли Рябкової, за січень – серпень 2023 року до контролюючих органів Полтавської області платниками податків подано 460 562 податкові декларації, з яких 455 242 (98,84 %) – засобами телекомунікаційного зв’язку (224 121 або 99,14 % – юридичними особами та 231 121 або 98,56 % – фізичними особами).

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області постійно наголошують на перевагах подання звітності в електронному вигляді, це – економія часу, мінімізація помилок при заповненні, оновлення версій документів та спрощення процедури подання податкової декларації.

Ознайомитись з детальною інструкцією щодо подання звітності через Електронний кабінет та можливостями Е-кабінету можна за посиланнями https://poltava.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9619.html, https://poltava.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9533.html.

Головне управління ДПС у Полтавській області

На користь органів ДПС вирішено 60 судових справ на суму понад 920 млн гривень

Коли благодійна допомога не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб?

Відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги:
а) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстру Волонтерів), в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073), на користь:
учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України (далі – ЗСУ), Національної гвардії України, Служби безпеки України (далі – СБУ), Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС), Управління державної охорони України (далі – УДО), Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Держспецзв’язок), інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції (далі – АТО), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в АТО в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в АТО, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в АТО, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;

учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної від 15 квітня 2014 року № 1207-VII Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
б) отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів в порядку, визначеному Законом № 5073, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, СБУ, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію ДПСУ, МВС, Національну поліцію України, УДО, Адміністрацію Держспецзв’язку, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.

Положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ щодо обов’язковості документального підтвердження витрат благодійників – фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів в порядку, визначеному Законом № 5073, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а», «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не застосовується до витрат таких благодійників у період з 24.02.2022 до 01.05.2022 відповідно до п. 29 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 01 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів, у період з 24.02.2022 до дати їх включення до Реєстру волонтерів, відповідно до п. 31 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Положення п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у таких звітних податкових роках:

у звітному податковому році, що передує року внесення фізичної особи до Реєстру волонтерів;
у звітному податковому році, в якому фізичну особу внесено до Реєстру волонтерів;
у звітних податкових роках, наступних після року внесення фізичної особи до Реєстру волонтерів, але не пізніше 31 грудня року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації;
в) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь:

учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників ЗСУ, Національної гвардії України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, ДПСУ, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, УДО, Держспецзв’язку, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій;
працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.
Положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до його припинення або скасування, застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги відповідно до п. 25 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Для цілей п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать:
батьки (якщо вони до досягнення особою повноліття не були позбавлені стосовно неї батьківських прав);

дід та баба (якщо батьки померли);

інший із подружжя (якщо він (вона) не одружилися вдруге);

малолітні та/або неповнолітні діти;

повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення ними закладів освіти, але не більше ніж до досягнення 23 років;
повнолітні діти, які не мають своїх сімей;

повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.
Зазначені у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення АТО та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Порядок оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.7.8 якого не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ:

а) у будь-якій сумі (вартості), що надається:

платникам податку, визначеним абзацом другим п.п. «а», п.п. «б» та абзацом другим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається КМУ, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим п.п. «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи із зазначенням сум благодійної допомоги.

Положення Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» щодо внесення змін, зокрема, до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ та п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 01 січня 2022 року (п. 24 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо особливостей відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО

Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:

Водночас до ДПС почали звертатись платники податків з проханням роз’яснити:

Як має виглядати такий спрощений чек?

Як зазначати правильно групу товарів?

Де брати її назву, якщо виникають сумніви?

У зв’язку з цим надаємо в межах компетенції відповіді на ці питання.

- «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.;

- «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т. д.;

- «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т. д.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Застосування РРО/ПРРО – ключова тема зустрічі Полтавських податківців із підприємцями

У рамках інформаційно-роз’яснювальної кампанії з питань застосування РРО та/або ПРРО фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області завітали до підприємців, які здійснюють діяльність та надають послуги в ТЦ «Глобус» м. Карлівка Полтавської області.

Відповідно до норм Закону України від 30.06.2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» головною темою зустрічі було визначено обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО. Податківці проінформували присутніх, що з 1 жовтня 2023 року на платників податків чекають податкові зміни, тож для подальшого здійснення діяльності в межах правового поля, суб’єктам господарювання необхідно бути обізнаними щодо новацій податкового законодавства.

Фахівці під час зустрічі наголосили, що використання РРО та/або ПРРО є обов’язковим для фізичних осіб-підприємців ІІ-ІV груп платників єдиного податку незалежно від виду діяльності та обсягу доходу та для фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування, які провадять розрахункові операції зі споживачами товарів або послуг. Також звернули увагу присутніх на перевагах програмного реєстратора розрахункових операцій від ДПС України.

Податківці надали підприємцям корисні друковані пам’ятки та вичерпні відповіді на всі запитання у межах чинного законодавства.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи подається податкова декларація з рентної плати, якщо у деяких звітних періодах поточного року у суб’єкта господарювання відсутній об’єкт оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів (не здійснювалася заготівля деревини)?

Відповідно до п.п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума рентної плати обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ (абзац другий п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Згідно з п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:

а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

лісокористувачів (крім фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується рентна плата;

б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Наявність об’єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Таким чином, оскільки рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, то суб’єкт господарювання, зареєстрований платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, повинен подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати до кінця звітного (податкового) року, у тому числі коли у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування (не здійснювалася заготівля деревини).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Про обов’язок використання РРО/ПРРО під час зустрічі з підприємцями Полтавщини

Триває інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо останніх новацій податкового законодавства, тож нещодавно фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області завітали до суб’єктів господарювання у м. Котельва Полтавської області.

Посадовці проінформували підприємців про останні зміни, у зв’язку з прийняттям Закону України від 30.06.2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» в частині застосування класичних і програмних реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, обговорили особливості спрощеної системи оподаткування, які стосуються сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Податківці розповіли присутнім про особливості застосування програмного реєстратора розрахункових операцій і повідомили про функціонування та переваги безкоштовного ПРРО від ДПС https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Податківці надали підприємцям корисні друковані пам’ятки щодо порядку реєстрації та застосування РРО/ПРРО та рекомендували у разі виникнення питань телефонувати на номери «гарячих ліній»: з питань реєстрації РРО/ПРРО – (066) 721 19 94, застосування РРО/ПРРО – (050) 579 58 28.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Зустріч податківців Полтавщини із представниками ГО «Вільний шлях»

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері надання послуг (у тому числі суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі)

Головне управління ДПС у Полтавській області з метою інформування суб’єктів господарювання щодо законодавства у сфері здійснення розрахунків при надані послуг повідомляє.

Починаючи з 01.01.2022, припинили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), встановлені пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг зобов’язані проводити розрахунки за них через РРО та надавати таким споживачам послуг розрахункові документи встановленої форми та змісту.

Поряд із цим, з метою повернення економіки України на довоєнний рівень та більш м’якого переходу суб’єктів господарювання у такий період, законодавець передбачив певні пом’якшення для бізнесу.

Так, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219 - IX) передбачено, що суб’єктів господарювання, які не здійснювали діяльності з продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти чи у сфері організації та проведення азартних ігор, звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.

Також Законом № 3219-IX для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку та тих, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, передбачено ряд інших пом’якшень, зокрема, зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно, надано право у розрахункових документах зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Звертаємо увагу, що з 01.10.2023 до суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО, можуть застосуватись штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону № 265.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності неухильного дотримання вимог чинного законодавства України з метою попередження настання негативних наслідків у майбутньому.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо пом’якшень у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Головне управління ДПС у Полтавській області інформує, що процес фіскалізації в Україні не відбувся одномоментно, а тривав протягом багатьох років, запроваджувався поетапно та супроводжувався встановленням широкого спектру пільг для суб’єктів господарювання.

Відповідно до положень чинного законодавства України, починаючи із 01.01.2022 втратили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, а тому фізичні особи-підприємці (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахунків за товари (послуги) зобов’язані застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.

У подальшому, у зв’язку із початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, Верховною Радою України, з метою адаптації бізнесу до нових умов, прийнято ряд законодавчих змін, зокрема, і до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» розділ II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено пунктом 12, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовувались.

На сьогодні, у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).

Водночас, цим же Законом № 3219 низку суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, що вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.

(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор).

Починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).

Також Законом № 3219 суттєво зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно.

(Крім тих які зареєстровані платниками податку на додану вартість, здійснюють діяльність з продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів, перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з цим, ДПС акцентує увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державного бюджету, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України, є обов’язком кожного громадянина нашої держави!

Кожна сплачена копійка до державного бюджету гарантує:

належне забезпечення наших воїнів, які виборюють право народу України бути вільним;

своєчасні виплати тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення;

наближає нашу перемогу та гарантує розвиток України.

Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання обов’язків платника податків України.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо формування та видачі фіскальних касових чеків покупцям при торгівлі в мережі Інтернет

У зв’язку з надходженням численних звернень від суб’єктів господарювання та з метою практичного застосування бізнесом, з питань проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, надаємо приклади алгоритму дій продавців у частині виконання обов’язку щодо формування та видачі фіскальних касових чеків покупцям при торгівлі в мережі Інтернет.

Незалежно від способу доставки та за умови повної попередньої оплати покупцем за реквізитами поточного рахунку продавця застосування РРО/ПРРО для нього є необов’язковим.

У всіх інших випадках слід враховувати, що якщо:

Доставка товару здійснюється сторонньою кур’єрською службою, а оплата товару готівкою або за допомогою електронного платіжного засобу (ЕПЗ):

Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця, інтернет-магазин передає товар «А» кур’єрській службі за попереднім повідомленням покупця, далі виключно кур’єрська служба передає товар «А» покупцю, проводить розрахунок та надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО, після цього кур’єрська служба перераховує вартість оплаченого товару зі свого рахунку на рахунок продавця.

Доставка товару здійснюється кур’єром продавця з оплатою готівкою:

Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця, інтернет-магазин передає товар «А» кур’єру, далі покупець товару оплачує готівкою товар кур’єру, кур’єр передає товар «А» покупцю та проводить розрахунок і надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО, після цього кур’єр вносить готівку в касу продавця.

Доставка товару здійснюється кур’єром продавця з оплатою на сайті інтернет-магазину за реквізитами електронного платіжного засобу (ЕПЗ):

Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця та оплачується за реквізитами ЕПЗ, далі інтернет-магазин проводить розрахунок та передає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО разом з товаром «А» кур’єру, а кур’єр надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО та товар «А» покупцю.

Доставка товару здійснюється з оплатою товару у відділенні оператора поштового зв’язку:

Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця, далі інтернет-магазин передає товар «А» оператору поштового зв’язку, такий оператор від свого імені приймає післяплату та надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО, який це підтверджує, після чого оператор поштового зв’язку перераховує кошти за товар «А» зі свого рахунку на рахунок інтернет-магазину.

Доставка товару здійснюється з оплатою товару за реквізитами ЕПЗ продавця та/або відстроченням платежу:

У випадку попередньої оплати за товар «А» за реквізитами ЕПЗ інтернет- магазину або продажу товару «А» з відстроченням платежу оператор поштового зв’язку вручає покупцю товар «А» разом з фіскальним касовим чеком РРО/ПРРО від продавця.

Примітки:

Паперова та електронна форма фіскальних касових чеків є рівнозначними між собою та можуть видаватися у будь-якому з наведених випадків.

У випадку поділу оплати на частини, з врахуванням відсутності пільги, визначеної пунктом 2 статті 9 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», кількість фіскальних касових чеків має відповідати кількості частин оплати, в межах загальної суми чеку продажу, в якому зазначена номенклатура товарів.

Під наданням (видачою, врученням, передачею) фіскального касового чека слід розуміти всю варіативність можливих способів його передачі покупцю (споживачу). Таким чином, видати фіскальний касовий чек на апаратному РРО та/або програмному РРО означає вручити покупцю його паперову форму та/або надіслати фіскальний касовий чек в електронній формі на абонентський номер або адресу електронної пошти покупця (споживача).

Головне управління ДПС у Полтавській області

«Круглий стіл» податківців Полтавщини за участі народного депутата України та бізнес-спільноти області

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області під головуванням очільниці податкової служби Полтавщини Алли Рябкової та за участі народного депутата України члена Комітету Верховної Ради України з питань, фінансів, податкової та митної політики Олексія Устенка відбулась робоча зустріч. Також на захід були запрошені начальник Полтавської митниці Олександр Горбов, його заступники Наталія Скабук та Юрій Кіргетов, представники «Полтавської асоціації бізнесу» на чолі з керівницею Іриною Бессарабовою і бізнес-спільнота м. Кременчука.

Алла Рябкова відкрила зустріч брифінгом для представників обласних медіа, проінформувавши про результати роботи Головного управління ДПС у Полтавській області за основними напрямками роботи з початку 2023 року, наголосивши, що Полтавська область входить до п’ятірки бюджетоутворюючих регіонів України. Звернула увагу присутніх на норми Закону України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який спрямований на виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року та передбачає відновлення дії норм податкового законодавства, які були призупинені у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні та не встановлює нових вимог для мікробізнесу.

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області та учасники зустрічі у форматі відкритого діалогу спілкувалися про останні зміни у спрощеній системі оподаткування, правове регулювання контрольно-перевірочної роботи, реєстрацію та застосування РРО/ПРРО, відновлення відповідальності та фінансових (штрафних) санкцій за незастосування РРО/ПРРО. На всі запитання присутніх посадовці надали відповіді у межах чинного законодавства.

Про результати роботи та актуальні зміни у сфері митного законодавства у 2023 році під час заходу проінформував начальник Полтавської митниці Олександр Горбов.

Народний депутат України Олексій Устенко надав відповіді на запитання, які потребують врегулювання на законодавчому рівні та були підготовлені представниками бізнес-спільноти, крім того, відзначив позитивну тенденцію відкритої комунікації податківців Полтавщини з представниками бізнесу, зазначивши, що подібний формат спілкування та взаємодії неодмінно сприятиме формуванню у суспільстві високого рівня довіри до державних органів. Наголосив на необхідності проведення зустрічей такого формату на постійній основі.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Відбулось чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Полтавській області

Новації податкового законодавства, встановлені Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) були у центрі уваги під час чергового засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Полтавській області, яке відбулося 26 вересня 2023 року в онлайн форматі.

У засіданні, яке відкрив голова Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Полтавській області Олексій Нестуля, взяли участь очільниця податкової служби області Алла Рябкова та керівники структурних підрозділів.

Алла Рябкова проінформувала представників громадськості про результати роботи Головного управління ДПС у Полтавській області за основними напрямками роботи з початку 2023 року, наголосивши, що Полтавська область входить до п’ятірки бюджетоутворюючих регіонів України. Звернула увагу присутніх на те, що норми Закону № 3219 спрямовані на виконання Україною зобов’язань у рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року та передбачають відновлення дії норм податкового законодавства, які були призупинені у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні та не встановлюють нових вимог для мікробізнесу.

Враховуючи запити та звернення представників бізнесу, на порядок денний засідання були винесені найактуальніші для платників норми Закону № 3219: регулювання контрольно-перевірочної роботи, порядок застосування РРО та/або ПРРО, особливості спрощеної системи оподаткування, визначення податкових зобов’язань з ПДВ. Особливу увагу приділили спрощеній процедурі включення благодійників - фізичних осіб до Реєстру волонтерів.

Учасники заходу висловили готовність до подальшої плідної співпраці та відкритого діалогу з питань застосування податкового законодавства.

Наприкінці зустрічі очільниця податкової служби області Алла Рябкова подякувала присутнім за участь і наголосила, що фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області завжди відкриті до спілкування з платниками та представниками громадськості. Отримати консультаційну та практичну допомогу з питань застосування податкового законодавства можливо за телефонами «гарячих ліній» (https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-teritorial) та звернувшись на комунікаційну податкову платформу poltava.ikc@tax.gov.ua .

Головне управління ДПС у Полтавській області

Зустріч податківців Полтавщини із представниками бізнесу та громадськості Кременчука щодо податкових новацій відповідно до Закону №3219

Робоча група фахівців Головного управління ДПС у Полтавській області під головуванням очільниці податкової служби Полтавщини Алли Рябкової відвідала представників бізнесу та громадських організацій м. Кременчука. Захід відбувся за підтримки й участі міського голови Кременчука Віталія Малецького.

Алла Рябкова проінформувала учасників заходу та представників місцевих медіа про результати роботи Головного управління ДПС у Полтавській області за основними напрямками роботи з початку 2023 року, наголосивши, що Полтавська область входить до п’ятірки бюджетоутворюючих регіонів України. Особливу увагу керівниця податкової служби області приділила надходженням, які сплачені платниками Кременчуцької територіальної громади, подякувавши за сумлінну і своєчасну сплату податків та підтримку економічного фронту держави.

Крім того, Алла Рябкова запевнила присутніх у заході, що Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), спрямований на виконання Україною зобов’язань у рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року і передбачає відновлення дії норм податкового законодавства, які були призупинені у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні, не встановлює нових вимог для мікробізнесу.

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області підготували відповіді на найактуальніші запитання бізнесу та громадськості щодо податкових новацій, прийнятих Законом № 3219: правове регулювання контрольно-перевірочної роботи, обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО, розмір штрафних (фінансових) санкцій за незастосування РРО та/або ПРРО. Зокрема, обговорили особливості проведення документальних та фактичних перевірок платників податків і план-графік їх проведення на 2023 рік.

Алла Рябкова заспокоїла учасників, що перевірки заплановані лише для тих суб’єктів господарювання, яких стосуються норми Закону № 3219: платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері організації та проведення азартних ігор, надавачів фінансових, платіжних послуг.

Наприкінці зустрічі очільниця податкової служби Полтавщини наголосила, що один із пріоритетних напрямків роботи податкової служби області – максимально доступно та просто пояснити бізнесу новації податкового законодавства, надати відповіді на найактуальніші запитання і постійно залишатись в режимі відкритого діалогу задля дієвої співпраці та наближення Перемоги!

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО

Вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

Звертаємо увагу, що законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.

Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.

Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.

Просимо платників податків користуватися офіційними джерелами інформації та звертатися за роз’ясненнями з питань здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ДПС за телефонами, відображеними за посиланнями: https://zir.tax.gov.ua/ та https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/fiskalizatsiya-rozrahunkovih-operatsiy/ або у будь-який інший, зручний для платника податків, спосіб.

Головне управління ДПС у Полтавській області

«Моя податкова» від податкової

Новий мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС доступний користувачам. Застосунок можна завантажити на телефони як на платформі Android, так і iOS!

податкова» - простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян, а також сплати податків з використанням платіжних систем.

У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:

- адресу реєстрації та фактичне місце проживання;

- об?єкти оподаткування;

- обов?язок сплатити суму грошового зобов?язання (ППР);

стан розрахунків з бюджетом.

У розділі «Послуги» доступно:

- направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;

подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).

У розділі «Повідомлення» доступні:

- квитанції;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб

- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;

- інформація з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;

листи контролюючого органу.

Частина сервісів застосунку доступні без ідентифікації: перевірка чека, пошук акцизної марки, дані з реєстру платників ПДВ, єдиного податку. Інші сервіси доступні після ідентифікації будь-яким файловим КЕП або хмарним КЕП – ДіяПідпис, SmartID від Приватбанку та інші.

Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.

З метою вдосконалення роботи та сервісів мобільного застосунку, запрошуємо активно брати участь у тестуванні. У разі виникнення будь-яких запитань щодо роботи застосунку та наявності пропозицій щодо вдосконалення сервісів, просимо їх надсилати за адресою infotax@tax.gov.ua або звертатися за телефоном 0 800 501 007.

«Моя податкова» - ще один крок до цифрової податкової у цифровій державі!

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чат-бот «StopViolationBot» – можливість повідомити про порушення податкового законодавства

Застосування РРО/ПРРО – ключова тема зустрічі Полтавських податківців із Кременчуцькими підприємцями

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області продовжують спілкування з представниками бізнесу та інститутів громадянського суспільства у форматі «запитання-відповідь» під час проведення спільних воркшопів.

Так, у рамках інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо імплементації норм Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», податківці області завітали на зустріч до підприємців м. Кременчука. Активну участь у заході прийняли представники громадської організації «Полтавщина за справедливість».

Під час заходу обговорили питання, які сьогодні є найактуальнішими для бізнесу, зокрема, останні новації податкового законодавства та деякі особливості повернення на довоєнну систему оподаткування.

Учасники зустрічі підготували низку питань щодо особливостей спрощеної системи оподаткування, обов’язкового застосування РРО та/або ПРРО, відновлення відповідальності за незастосування РРО та/або ПРРО, а також переваг безкоштовного програмного реєстратора розрахункових операцій від ДПС. Посадовці надали вичерпні відповіді у межах чинного законодавства.

Відкрите спілкування та взаємодія податкової служби області із представниками бізнес-спільноти та інститутами громадянського суспільства допоможе проінформувати суб’єктів господарювання про останні зміни у податковому законодавстві. Таким чином, допомогти підприємцям здійснювати господарську діяльність у межах правового поля.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Відсутність податкового боргу – запорука ефективного наповнення бюджету держави

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що в умовах воєнного стану надзвичайно важливим є оперативне, належне та безперервне наповнення місцевих бюджетів із метою забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та реалізації життєво необхідних потреб мешканців територіальних громад.

Сталий розвиток територіальних громад та їх фінансування залежить не лише від розмірів прийнятих ставок майнових податків, а й від подальшої сплати коштів до бюджету, в тому числі за рахунок погашення сум податкового боргу до 3060 грн.

Звертаємо увагу, що платникові, сума податкового боргу якого перевищила 3060 гривень, податковий орган вручає податкову вимогу та застосовує заходи стягнення податкового боргу.

Саме з податкової вимоги платник податків має можливість дізнатися про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

У випадку, коли податковий борг менше зазначеної суми, податкова вимога платникові не надсилається, а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються.

Тобто, платники, які мають борг менший, ніж 3060 гривень, та не отримали податкової вимоги, можуть навіть і не знати про його наявність та накопичувати борг за рахунок штрафних санкцій, які застосовуються за несвоєчасну сплату податків.

Тож, якщо платник не погасить податкові зобов’язання, навіть незначні суми боргу з часом можуть значно збільшитись у розмірі.

Сьогодні існують резерви для наповнення місцевих бюджетів. Саме тому, Головне управління ДПС у Полтавській області спільно з органами місцевого самоврядування вживають заходи щодо погашення існуючого податкового боргу, проводять індивідуально-роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання щодо обов’язкової сплати грошових зобов’язань.

З метою недопущення виникнення податкового боргу, рекомендуємо платникам податків, як фізичним, так і юридичним особам, проводити звірку розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет платника податків у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» та своєчасно сплачувати суми податкових зобов’язань. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Громадяни також можуть провести звірку щодо повноти сплати платежів. Така процедура дає можливість переконатися у відсутності заборгованості перед бюджетом, а у разі її наявності – запобігти подальшому накопиченню, вчасно сплативши борг.

Для перевірки стану розрахунків з бюджетом громадяни можуть скористатись новим мобільним додатком від ДПС «Моя податкова» (більш детально за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/news/06683C27F535043AE0630A214220E202 ).

Шановні платники податків! Пам’ятайте, що недоотримання податкових платежів бюджетами усіх рівнів, накопичення платниками боргу впливає на стабільність фінансової системи держави та подальше фінансування програм соціально – економічного розвитку територіальних громад.

Податківцями Полтавщини встановлено факт продажу побутових товарів через мережу Інтернет без застосування РРО

Фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області з метою контролю за дотриманням чинного законодавства суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів у мережі Інтернет, було здійснено замовлення на одному з вебсайтів та проведено фактичну перевірку Інтернет - майданчика.

У ході проведення перевірки встановлено факт реалізації товарів за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій: при отриманні товару не був наданий розрахунковий документ встановленого зразка, що підтверджував би реалізацію товару.

Як наслідок, за результатами фактичної перевірки складено акт та у визначені законодавством терміни до суб’єкта господарювання будуть застосовані відповідні штрафні санкції. Крім того, за порушення порядку проведення розрахунків складено протокол про адміністративне правопорушення, який направлено на розгляд до суду.

Головне управління ДПС у Полтавській області наголошує на необхідності дотримання порядку проведення розрахунків при продажу товарів через мережу Інтернет. Відповідально ставитися до виконання своїх обов’язків перед покупцями та державою щодо розрахунків задля уникнення негативних наслідків фінансового характеру у вигляді штрафів.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податківці Полтавщини продовжують відстежувати законність здійснення торгівлі через мережу Інтернет

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області продовжуються заходи з виявлення порушень при продажу товарів через мережу Інтернет.

У ході проведення фактичної перевірки об’єкту торгівлі в м. Кременчук встановлено, що суб’єкт господарювання здійснював реалізацію товарів (живих квітів та квіткових композицій) за готівкові кошти без використання реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій. Замовлення товарів споживачами здійснювалось також із використанням соціальної мережі «Instagram». Крім того, під час перевірки встановлено факт використання праці найманої особи без належного оформлення трудових відносин.

До суб’єкта господарювання будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно з чинним законодавством. За порушення порядку проведення розрахунків складено протокол про адміністративне правопорушення, який направлено на розгляд до суду.

Матеріали перевірки передані до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для вжиття відповідних заходів за фактом використання праці найманого працівника без належного оформлення трудових відносин.

Головне управління ДПС у Полтавській області вкотре наголошує, що у разі проведення готівкових розрахунків за продані товари, надані послуги, у тому числі, через мережу Інтернет, використання реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

Підкреслюємо, що офіційне оформлення трудових відносин для бізнесу – це позитивний імідж та репутація, для найманого працівника – гарантія соціальної захищеності, а для держави – запорука економічного розвитку.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Відображення у розрахункових документах РРО/ПРРО інформації щодо оплати товарів частинами

Головне управління ДПС у Полтавській області інформує. Державна податкова служба України надала рекомендації стосовно відображення у розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) інформації щодо оплати товарів частинами.

Так, у разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.

Як приклад, у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.

Примітка: також може бути зазначений будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях до такого чеку рекомендуємо зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).

Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.

Примітка: Звертаємо увагу, що програмування РРО/ПРРО з метою відповідної візуалізації фіскальних касових чеків, які ними створюються, та правильного відображення інформації про здійснені суб’єктами господарювання розрахункові операції, має відбуватись відповідно до «Технології зберігання і збору даних РРО для ДПC. Протоколу передачі інформації» та/або АРІ фіскального сервера.

У випадку повернення товару, що був придбаний на умовах оплати частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу.

Аналогічно, але у зворотній послідовності мають створюватись чеки, в межах яких спочатку відбувається отримання товару (без оплати або часткова оплата), а потім відбувається погашення заборгованості за такими операціями.

У такому випадку навпаки, саме перший чек повинен мати номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні мають містити інформацію про суть операції, що здійснюється: «часткова оплата», «повна оплата» тощо (свідчить про необмежену кількість варіантів зазначення суті операції), та мати посилання на товар, у межах продажу якого формуються такі чеки або артикул (код), та/або реквізити першого чеку, де у спосіб, дозволений законодавством, зазначена назва товару, що реалізується.

При цьому лише наведені вище правила формування фіскальних касових чеків, окрім повної відповідності вимогам законодавства, забезпечать поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надасть можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.

Окремо повідомляємо для платників податку на додану вартість (далі – ПДВ), що у чеках на отримання «авансу» має відображатись інформація щодо нарахування зобов’язань із сплати ПДВ саме на суму фактично отриманого авансу. У чеку з номенклатурою, який є останнім у такому ланцюгу, відповідно до наведеного прикладу, мають відображатись лише ті зобов’язання зі сплати ПДВ, які виникають відповідно до залишку до сплати, в межах такого чеку.

У випадку відпуску товару (послуги) без оплати або з частковою оплатою в чеку мають бути відображені зобов’язання із сплати ПДВ на повну вартість товару (послуги) по чеку.

Зобов’язання із сплати акцизного податку мають бути визначені в чеках, які будуть супроводжувати безпосередню реалізацію підакцизного товару та/або продукції (у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Примітка: Наголошуємо! Обставини приймання авансів та надання знижок є результатом виключно договірних відносин між покупцем та продавцем і тому не можуть бути формалізованими, але не повинні суперечити нормам прямої дії Цивільного кодексу України.

Акцентуємо увагу платників податків, що наведені вище можливості поділу оплати на частини не потребують внесення змін до існуючих нормативно-правових актів та стають доступні завдяки відповідному програмуванню ваших РРО та/або ПРРО.

Завантажуй зручний мобільний застосунок «Моя податкова» - простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян, а також сплати податків із використанням платіжних систем.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Контакт – центр ДПС працює для вас!

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує про роботу Контакт-центру та Саll-центру ДПС (0 800 501 007; 044 454 16 13; idd@tax.gov.ua,), який надає:

інформаційну підтримку та технічну допомогу платникам податків з питань подання в електронному вигляді податкової звітності та реєстрації податкових накладних;
консультації та інформаційно-довідкові послуги відповідно до Податкового кодексу України, законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, по телефону (безкоштовний телефон 0 800 501 007), з використанням електронної пошти idd@tax.gov.ua, факсу, голосового автовідповідача;
розсилає на електронні адреси платників повідомлення про зміни в законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
організовує роботу сервісу "Пульс" за телефоном 0 800-501-007 та роботу зі зверненнями, що надійшли з державної установи "Урядовий контактний центр".

Завантажуй зручний мобільний застосунок «Моя податкова» - простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян, а також сплати податків з використанням платіжних систем.

Приєднуйтесь, щоб володіти найактуальнішою інформацією щодо податкового законодавства до «Контакт-центру Податкової» у месенджерах Viber і Telegram

Головне управління ДПС у Полтавській області

Загальнодоступний інформаційний ресурс ДПС – зручний інформаційний сервіс для платників податків

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням https://www.tax.gov.ua/ розміщений сервіс «Загальнодоступний інформаційно довідковий ресурс» (ЗІР). Його робота направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією у вигляді відповідей на запитання із понад 37 напрямків, зокрема: ставки податків; глосарії та довідники; щоденна підбірка відповідей на двадцять актуальних запитань; податковий календар, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС; зміни в податковому законодавстві, з можливістю підписки на отримання таких змін на електронну адресу та інше.

ЗІР постійно вдосконалюється та орієнтується на інформаційні потреби платників податків. Інформаційний сервіс надає можливість платникам податків мінімізувати витрати часу на отримання інформації і самостійно ознайомитися з відповідями на запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Щоб мати можливість отримувати повідомлення про останні зміни в законодавстві на електронну адресу, платнику податків необхідно зайти на «Загальнодоступний інформаційно довідковий ресурс», за посиланням https://zir.tax.gov.ua/, знайти вкладку «Інформування платників податків», натиснути «Приєднатися» та зареєструватися, заповнивши Форму зворотного зв’язку (заповнити та відправити). Після реєстрації на електронну адресу платника податків будуть систематично надходити новини законодавства.

У ЗІР, скориставшись переходом у Viber чи Telegram, можна отримати інформаційно-довідкові послуги від Контакт-центру ДПС, надіслати електронного листа із запитаннями, які будуть розглянуті у найкоротший термін, або отримати допомогу з використання ЗІР від працівника Контакт-центру ДПС.

Також звертаємо увагу платників податків, що відповіді на свої запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, платники податків можуть отримати звернувшись до Контакт-центру ДПС за номером телефону 0 800 501 007 (для дзвінків з України) та +38 044 454 16 13 (для дзвінків із-за кордону).

Завантажуй зручний мобільний застосунок «Моя податкова» - простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян, а також сплати податків з використанням платіжних систем.

Приєднуйтесь, щоб володіти найактуальнішою інформацією щодо податкового законодавства «Контакт-центр Податкової» месенджерах Viber Telegram

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників податків! Сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань застосування РРО та ПРРО!

Щорічне дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податкових органів – 2023

За 10 місяців 2023 року платники Полтавщини зареєстрували понад 20 тисяч РРО/ПРРО

Фахівці управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Полтавській області на постійній основі проводять інформаційно – роз’яснювальну роботу із платниками податків щодо порядку та особливостей реєстрації РРО/ПРРО.

Станом на 1 листопада 2023 року зареєстровано 12 912 програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) та 9 110 класичних реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

В. о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Алла Рябкова зауважила, що тільки у жовтні поточного року платниками податків Полтавщини зареєстровано 509 класичних РРО та 1559 програмних РРО.

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області нагадують, що з актуальними матеріалами щодо застосування РРО та ПРРО, можна ознайомитись у банері «Програмні РРО» за посиланням - https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ .

Крім того, звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що в розділі "Онлайн-навчання" офіційного вебпорталу ДПС вони мають можливість ознайомитись із відповідями на актуальні запитання, зокрема, з інструкціями щодо використання програмних та класичних РРО: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/zastosuvannya-rro-prro/.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Застосування РРО/ППРО при розрахунках у готівковій формі під час продажу товарів через мережу Інтернет

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Фахівцями ГУ ДПС у Полтавській області на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз інформації, розміщеної на доступних сайтах, інтернет-майданчиках, платформах, та встановлюються факти порушення вимог порядку проведення розрахункових операцій суб’єктами господарювання при здійсненні продажу товарів через мережу Інтернет.

Також вищевказана інформація надходить через чат-бот ДПС «StopViolationBot», Контакт-центр Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та інші види комунікації.

Так, під час проведення фактичних перевірок податківцями області виявляють факти порушень порядку проведення розрахунків суб’єктами господарювання в мережі Інтернет, зокрема, продаж товарів без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документа, що підтверджує факт проведення розрахункової операції.

Головне управління ДПС у Полтавській області вкотре наголошує, що у разі проведення розрахунків за продані товари у тому числі через мережу Інтернет, в готівковій формі та/або з використанням електронних платіжних засобів, застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо особливостей застосування РРО та/або ПРРО при наданні послуг за умови проведення розрахунків за них виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів

Головне управління ДПС у Полтавській області продовжує інформувати платників податків про актуальні питання щодо особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у зв’язку з чим повідомляє таке.

Згідно з пунктом 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не здійснюють приймання оплати в безготівковій формі, за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів тощо, звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО при прийманні оплати за послуги.

Звертаємо увагу, що хоча право щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, і не може бути використане суб’єктом господарювання при продажу товарів, суб’єкт господарювання не втрачає такого права, навіть за умови здійснення торгівлі товарами, у випадку приймання оплати за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Отже, у випадку здійснення торгівлі одночасно товарами та послугами, за умови приймання оплати саме за послуги, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО з урахуванням пункту 14 статті 9 Закону № 265.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Зустріч податківців Полтавщини та бізнес-спільноти області за участі народного депутата України – великий крок до ефективної співпраці

Вкотре в Головному управлінні ДПС у Полтавській області під головуванням очільниці податкової служби Полтавщини Алли Рябкової та за участі народного депутата України члена Комітету Верховної Ради України з питань, фінансів, податкової та митної політики Олексія Устенка, депутата Полтавської міської ради Антона Ярмолюка, депутата Полтавської обласної ради Олега Хардіна, відбулась зустріч у форматі відкритого діалогу. На захід також були запрошені керівниця «Полтавської асоціації бізнесу» Ірина Бессарабова і представники бізнес-спільноти м. Полтави та м. Кременчука.

Алла Рябкова відкрила зустріч брифінгом для представників обласної телерадіокомпанії ІРТ, проінформувавши про головну мету проведення подібних заходів – налагодження прозорої комунікації з представниками бізнесу Полтавщини задля ефективної співпраці. Звернула увагу присутніх на позитивну динаміку щодо збільшення кількості новостворених фізичних осіб – підприємців у порівнянні з аналогічними періодам минулих років та навела приклади найбільш популярних видів економічної діяльності, які вони обирають.

Очільниця податкової служби Полтавщини наголосила, що особливо важливим напрямом консультаційної роботи податківців наразі є інформаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб, які здійснюють господарську діяльність та потребують роз’яснень з питань застосування податкового законодавства.

Фахівці Головного управління ДПС у Полтавській області та учасники зустрічі спілкувалися про особливості нових сучасних податкових сервісів ДПС, таких як мобільний за стосунок «Моя податкова», «Електронний кабінет платника». Підприємці висловлювали деякі зауваження до діючих норм податкового законодавства в частині застосування РРО/ПРРО, роботи електронних податкових сервісів. Також суб’єкти господарювання говорили про необхідність вдосконалення деяких аспектів спрощеної системи оподаткування, звернувшись до народного депутата України Олексія Устенка з пропозиціями щодо внесення змін до деяких діючих законодавчих норм.

Олексій Устенко занотував усі запитання, які потребують врегулювання на законодавчому рівні та були підготовлені представниками бізнес-спільноти, крім того, зауважив про позитивну тенденцію відкритої комунікації податківців Полтавщини з представниками бізнесу, зазначивши, що подібний формат спілкування та взаємодії неодмінно сприятиме формуванню у суспільстві високого рівня довіри до державних органів.

Антон Ярмолюк, Олег Хардін та Ірина Бессарабова відзначили високий рівень професійності податківців Полтавщини та прагнення до діалогу з бізнесом, що свідчить про позитивну тенденцію розвитку податкової служби області, як сервісної служби європейського зразка. Адже відверта комунікація та зворотній зв’язок від бізнесу – запорука довіри, єдності та ефективної співпраці, які так потрібні сьогодні нашій державі, щоб вистояти, перемогти та розвиватись.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо фіскалізації розрахунків платниками єдиного податку

Державна податкова служба України звертає увагу платників податків, які обрали спрощену систему оподаткування, що, починаючи із 01.01.2022, втратили чинність норми Податкового кодексу України, які дозволяли не застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО). З огляду на це платники податків (крім першої групи) при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Впровадження фіскалізації розрахунків для платників є не лише зручним інструментом для обліку отриманих доходів, а й надає їм можливість підтвердити бажання працювати відкрито та чесно. Зазначене є надзвичайно важливим у відносинах України із закордонними партнерами та є запорукою успішності євроінтеграційних процесів в Україні.

На сьогодні у складний для України час повернення української економіки на довоєнний рівень можливе за умови неухильного дотримання платниками податків вимог чинного законодавства України.

Зауважимо, що платникам не слід зважати на міфи щодо складності використання РРО/ПРРО у своїй діяльності та фіскалізації через них отриманих доходів.

ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, тих суб’єктів господарювання, які не зареєстрували РРО/ПРРО за наявності такого обов’язку, та тих, щодо яких у контролюючого органу відсутня інформація про проведення розрахунків через РРО/ПРРО.

Разом з цим, акцентуємо увагу, що виконання вимог законодавства податкової сфери є обов’язком кожного громадянина нашої держави, тому сподіваємося на правову свідомість суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання ними обов’язків платника податків.

Головне управління ДПС у Полтавській області

З початку 2023 року суб’єкти господарювання Полтавщини зареєстрували понад 22 тисячі РРО/ПРРО

Ресторанний бізнес під пильним контролем

Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області постійно здійснюється моніторинг діяльності суб’єктів господарювання сфери торгівлі та громадського харчування. Зокрема систематично аналізується інформація про розрахункові операції, яка надходить по дротових або бездротових каналах зв’язку до контролюючого органу від класичних та програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Так, у грудні 2023 року під час проведення контрольно – перевірочних заходів, у тому числі в рамках розгляду звернень громадян, отриманих через сервіс ДПС «StopViolationBot», працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту податкової служби області, проведено фактичну перевірку закладу ресторанного господарства у м. Полтаві.

У ході проведення перевірки встановлено факт здійснення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, що підтверджувало інформацію наведену у зверненні. При більш детальному аналізі копій розрахункових документів, які містяться в базах даних контролюючого органу, було встановлено, що суб’єктом господарювання систематично допускалися порушення при створенні та видачі споживачам розрахункових документів, зокрема, при продажу алкогольних напоїв в чеках РРО не відображались обов’язкові реквізити – інформація про марки акцизного податку та код товарної підкатегорії згідно із УКТ ЗЕД.

За результатами фактичної перевірки до суб’єкта господарювання будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції на орієнтовну суму 170 тис.гривень. На винну особу складено протокол про адміністративну відповідальність за ч. 1 статті 1551 КУпАП.

Головне управління ДПС у Полтавській області вкотре наголошує, що дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні розрахункових операцій це не тільки гарантоване уникнення штрафів, а й позитивний імідж та репутація для підприємця.

Громадяни мають можливість повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram про виявлені факти порушень законодавства. Після опрацювання отриманої інформації ДПС будуть вжиті відповідні заходи для припинення порушень та/або незаконної діяльності.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податківці Полтавщини зафіксували чергове порушення: ФОП здійснював торгівлю продуктами харчування, проте не зареєстрував РРО та не оформив продавця

Податківці Полтавщини здійснили перевірку суб’єкта господарювання, який перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області та здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування в магазині у м. Горішні Плавні. В результаті проведеного аналізу інформації щодо вищезазначеного підприємця, було з’ясовано, що ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування, здійснює торгівельну діяльність у двох магазинах, проте зареєстрував лише один РРО.

Під час проведення фактичної перевірки встановлено та зафіксовано факт здійснення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також встановлено використання даним суб’єктом господарювання праці найманого працівника без належного оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства.

Матеріали щодо встановленого порушення вимог законодавства про працю направлено для розгляду та прийняття відповідного рішення до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

За результатами проведеної перевірки до суб’єкта господарювання, в установленому Законом порядку за виявлені порушення, будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції. На винну особу складено протокол про адміністративну відповідальність за ч. 1 статті 1551 КУпАП, який направлено для розгляду до відповідного судового органу.

Головне управління ДПС у Полтавській області акцентує увагу платників, які здійснюють розрахункові операції, на безумовному дотриманні вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) та на офіційне оформлення трудових відносин найманих працівників.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Фіскалізація розрахунків платниками єдиного податку – пряма вимога чинного законодавства

Головне управління ДПС у Полтавській області звертає увагу платників податків, які обрали спрощену систему оподаткування, що, починаючи із 01.01.2022, втратили чинність норми Податкового кодексу України, які дозволяли не застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО). З огляду на це платники податків (крім першої групи) при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Вкотре звертаємо увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що Державна податкова служба України при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, тих суб’єктів господарювання, які не зареєстрували РРО/ПРРО за наявності такого обов’язку, та тих, щодо яких у контролюючого органу відсутня інформація про проведення розрахунків через РРО/ПРРО.

Закликаємо суб’єктів господарювання до правової свідомісті та належного і добросовісного виконання ними обов’язків платника податків.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Громадянин звернувся із заявою про недотримання норм податкового законодавства суб’єктом господарювання: проведено перевірку, підтверджено та зафіксовано порушення

Податківцями Полтавщини розглянуто звернення громадянина відповідно до вимог Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами. За результатами розгляду та доперевірочного аналізу було схвалено рішення про доцільність проведення фактичної перевірки, з метою перевірки фактів порушення чинного законодавства, зазначених у зверненні.

Під час проведення перевірки магазину популярної мережі, де здійснюється торгівля вживаним одягом (second-hand), встановлено факт здійснення розрахункових операцій без наявності реєстратора розрахункових операцій чи програмного РРО, що підтвердило інформацію, наведену в зверненні громадянина. Крім того, встановлено факт використання праці двох найманих працівників без належного оформлення трудових відносин у рамках чинного законодавства.

За результатами проведеної перевірки до суб’єкта господарювання за виявлені порушення, в установленому Законом порядку, будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції. На винних осіб складено протоколи про адміністративну відповідальність за ч. 1 статті 1551 КУпАП, які направлено для розгляду до відповідного судового органу.

Головне управління ДПС у Полтавській області наголошує, що дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами) при здійсненні торгівельної діяльності, а також офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – це здійснення господарської діяльності в межах правового поля, уникнення штрафів, зокрема, репутація сумлінного платника податків.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податківці Полтавщини зафіксували чергове порушення: в полі зору кав’ярні

Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області постійно здійснюється моніторинг діяльності суб’єктів господарювання сфери торгівлі та громадського харчування, систематично здійснюється аналіз інформації про обсяги розрахункових операцій та електронних копій розрахункових документів.

За результатами доперевірочного аналізу фахівців податкової зацікавила діяльність фізичної особи-підприємця платника єдиного податку, який надає послуги у сфері громадського харчування у м. Полтаві. Наявна інформація про можливі порушення законодавства стала підставою для призначення та проведення фактичної перевірки однієї з «брендових» кав’ярень всеукраїнської мережі.

У ході проведення перевірки встановлено факти мінімізації обсягів розрахункових операцій шляхом проведення їх на неповну суму через програмний реєстратор розрахункових операцій.

Також встановлено використання даним суб’єктом праці найманого працівника без належного оформлення трудових відносин відповідно до закону.

За результатами проведеної перевірки до суб’єкта господарювання за виявлені порушення, в установленому законом порядку, будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції орієнтовною сумою 81,0 тисяча гривень.

Головне управління ДПС у Полтавській області черговий раз акцентує увагу суб’єктів господарювання на необхідності дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), при здійсненні торгівельної діяльності, а офіційне оформлення трудових відносин – гарантія трудових і соціальних прав працівників, підвищення їх ініціативності та мотивації.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Суб’єкти господарювання при наданні послуг таксі повинні застосовувати РРО та/або ПРРО

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що законність здійснення діяльності з перевезення пасажирів, зокрема таксі, постійно аналізується податковою службою. Протидія нелегальному ринку надання оплатних послуг з перевезення пасажирів та приховування результатів діяльності в пріоритеті задач податкової служби.

Наголошуємо, що здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів можливе лише за умови державної реєстрації суб’єктом господарювання із зазначенням відповідного виду діяльності та отримання відповідної ліцензії.

Також слід зазначити, що лише за рахунок максимально ефективної кампанії з припинення ведення господарської діяльності незареєстрованими суб’єктами господарювання може бути досягнуто значний економічний ефект, створено належні та рівні конкурентні умови для легального бізнесу та забезпечено належні надходження до бюджету.

Окремо звертаємо увагу платників податків щодо необхідності дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), зокрема, суб’єкти господарювання при наданні послуг таксі повинні обов’язково застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні розрахунків в салоні автотранспортного засобу надавати споживачам послуг відповідні розрахункові документи.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Майже 10 тисяч програмних РРО зареєстрували суб’єкти господарювання Полтавщини у 2023 році

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області повідомляють, що з початку 2023 року представники бізнесу Полтавщини зареєстрували 9 682 програмних реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) та 3 935 класичних реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Всього ж у податковій службі області, станом на 1 січня 2024 року, зареєстровано 13 968 програмних реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) та 9 153 класичних реєстраторів розрахункових операцій (РРО). «Обираючи реєстратори розрахункових операцій у минулому році, суб’єкти господарювання Полтавщини віддали перевагу саме програмним РРО: кількість їх реєстрації втричі більша, ніж класичних реєстраторів розрахункових операцій», – повідомила представникам медіа в. о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Алла Рябкова.

Фахівці управління податкових сервісів на постійній основі проводять інформаційно – роз’яснювальну роботу із платниками податків щодо порядку та особливостей реєстрації РРО/ПРРО. Звернутись до податківців з питань реєстрації РРО/ПРРО можна за телефонами «гарячих ліній»: (0532)503535, +380667211994.

Нагадуємо, що з актуальними матеріалами щодо застосування РРО та ПРРО, можна ознайомитись у банері «Програмні РРО».

Крім того, відповіді на актуальні запитання, зокрема, інструкції щодо використання програмних та класичних РРО доступні за посиланням – https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/zastosuvannya-rro-prro/.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Електронна черга в Центрах обслуговування платників!

Кампанія декларування доходів громадян – 2024 розпочалася

Відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з 1 січня 2024 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2023 році.

У 2024 році діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкція щодо її заповнення. Оновлена редакція затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.

Декларація про майновий стан і доходи подається відповідно до ст. 179 Кодексу у такі строки:

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, – подають до 01 травня року, наступного за звітним;

громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання податкової декларації, – до 01 травня року, наступного за звітним;

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.

резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;

фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Шановні платники податків! Виконайте свій конституційний обов’язок перед державою – своєчасно задекларуйте свої доходи, отримані впродовж 2023 року!

Головне управління ДПС у Полтавській області

В які терміни фізична особа подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний (податковий) рік та сплачує задекларовану нею суму податкових зобов’язань?

До уваги! Змінилась форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що з 1 січня 2024 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2023 році.

У 2024 році податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.

Платник податків самостійно обирає спосіб подачі декларації:

особисто або уповноваженою особою;
поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (далі – поштою);
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (далі – електронна форма).

Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою або в електронній формі. Подати декларацію в електронній формі можна скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.

У режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб, та відомостей про об'єкти нерухомого чи рухомого майна.

Використання цього електронного сервісу:

скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
мінімізує помилки при заповненні декларації;
надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайнрежимі.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи фізичній особі, яка отримала доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування протягом звітного року та при нотаріальному посвідчені договорів був сплачений ПДФО?

Своєчасно декларуємо доходи, отримані у 2023 році

Головне управління ДПС у Полтавській області звертає увагу платників податків, що є випадки, за яких платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлені розділом IV Кодексу.

До них належать:

отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

Головне управління ДПС у Полтавській області

У яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному - посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;
- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Право платників податків на податкову знижку

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що за результатами 2023 року платники податків мають можливість реалізувати право на податкову знижку у разі:

понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 Кодексу;
якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією;
отримання доходу у вигляді заробітної плати або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п. п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

якщо резидент має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резидент – фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Декларація подається до 31 грудня 2024 року (включно).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Яким чином оподатковуються податком на доходи фізичних осіб доходи, отримані фізичною особою від іншої фізичної особи?

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18 відсотків.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату суми податкового зобов’язання з ПДФО, зазначеної в річній податковій декларації про майновий стан і доходи?

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Разом з тим, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Водночас, відповідно до абзацу другого п. 109.1 ст. 109 ПКУ діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир – 60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, – 180 кв. метрів.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування в залежності від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 кв. метр.

Оскільки у 2024 році податок нараховується за звітний 2023 рік, то ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2023, яка складала 6 700 гривень (таким чином, максимальна ставка за метр квадратний не може перевищувати 100,5 грн (6 700 * 1,5 відс.).

Отже, сума податку залежить від ставки податку, встановленої відповідною місцевою радою за місцезнаходженням кожного об’єкта нерухомості та загальної площі таких об’єктів.

Так, наприклад у фізичної особи перебуває у власності квартира у м. Києві загальною площею 65 метрів квадратних. Сума податку розраховується як добуток загальної площі квартири, зменшеної на 60 кв. м, та ставки податку, яка складає 1,5 відсотка (100,5 грн за метр квадратний).

Розрахунок суми податку:

(65-60) * 100,5 = 502,5 гривень.

Довідково. За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з нормами Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Також платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів і даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Головне управління ДПС у Полтавській області звертається до громадян, які здають власне або орендоване нерухоме майно в оренду та отримують дохід

Відповідно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню, зокрема, підлягають доходи від надання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі. При цьому, підлягають декларуванню доходи, отримані від надання в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 811 Цивільного кодексу України, договір найму житла укладається у письмовій формі.

Власник квартири - фізична особа, який здає нерухоме майно (нежитлову нерухомість, квартири, будинки, кімнати) в довгострокову або подобову оренду, має сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та 1,5 відсотки військового збору.

При цьому розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі нерухомого майна в оренду обчислюють на основі суми орендної плати, зазначеної в договорі.

Відповідно до ст. 170 Податкового Кодексу України, орендодавець – фізична особа сам обчислює і сплачує податок на доходи фізичних осіб щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за звітним кварталом, та подає до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи до 01 травня року, наступного за звітним.

Власник житла зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП) та має вид діяльності згідно з КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна», включає такий дохід до складу оподатковуваного доходу та оподатковує відповідно до обраної системи оподаткування.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається фізичною особою до державної податкової інспекції за місцем реєстрації в один із таких способів:

особисто або уповноваженою на це особою;
поштою з повідомленням про вручення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет» за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/ .

Рахунки для сплати податків розміщені на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС України за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Дізнатися реквізити та сплатити податки, збори можна скориставшись приватною частиною сервісу «Електронний кабінет» на сторінці «Стан розрахунків з бюджетом» після проходження користувачем електронної ідентифікації.

Також інформацію щодо заповнення реквізитів на сплату податків, зборів можна отримати в Центрах обслуговування платників Держаних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Полтавській області.

Для сплати податку на доходи фізичних осіб необхідно обрати рахунок відповідної територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування». Військовий збір сплачується за кодом класифікації доходів бюджету 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Нагадуємо, що під час сплати податків, зборів, інших платежів реквізит «Призначення платежу» заповнюється відповідно до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.

Закликаємо всіх громадян, які отримують доходи від надання нерухомості в оренду, проявити громадянську свідомість, подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податки.

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників рентних платежів та податку на додану вартість!

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами, далі - Кодекс) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Тобто граничний термін сплати задекларованих податкових зобов’язань за деклараціями з податку на додану вартість та рентній платі (місячна) за січень 2024 року припадає на 1 березня 2024 року.

Враховуючи вищезазначене, звертаємося до суб’єктів господарювання з проханням розглянути можливість забезпечення повної сплати задекларованих податкових зобов’язань по рентних платежах за нафту, природний газ, газовий конденсат, рентній платі за користування радіочастотним ресурсом України та податку на додану вартість за січень 2024 року, не пізніше 29 лютого 2024 року.

Рахунки для сплати податків і зборів розміщені на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Дякуємо за співпрацю! Разом до перемоги!

Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може лише в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи зобов’язана фізична особа, яка отримала нецільову благодійну, у тому числі матеріальну допомоги, від резидентів – фізичних осіб чи юридичних осіб, подавати податкову декларацію про майновий стан та доходи, якщо загальна сума такої допомоги протягом звітного податкового року перевищує установлений граничний розмір?

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо, зокрема, такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.

Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені ПКУ.
Згідно з п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень).

Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну Декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Головне управління ДПС у Полтавській області

За якою податковою адресою фізична особа повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), якщо на момент подання Декларації фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою?

Згідно з ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» із змінами внесеними Законом України від 11 квітня 2023 року № 3054-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії» (далі – Закон № 1871) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження (п. 2 ст. 5 Закону № 1871).

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників (п. 3 ст. 5 Закону № 1871).

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна (п. 4 ст. 5 Закону № 1871).
Іноземець, особа без громадянства зобов’язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (п. 5 ст. 5 Закону № 1871).
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності (п. 6 ст. 5 Закону № 1871).
У разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування) (п. 9 ст. 5 Закону № 1871).

Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну Декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи має право фізична особа за підсумками звітного податкового року на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?

Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.

Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи включається до оподатковуваного доходу ФО – резидента сума грошових коштів у вигляді міжнародного або вітчизняного гранту, крім бюджетного гранту, виплачена вітчизняними або іноземними організаціями?

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає, що грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Статтею 165 ПКУ встановлений перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) (п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Разом з тим, доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України – іноземні доходи, є об’єктом оподаткування резидента (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Згідно з п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи фізичній особі, постраждалій внаслідок екологічних, техногенних катастроф, стихійного лиха, аварій, збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, яка отримала цільову благодійну допомогу від державного чи місцевого бюджету або благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ?

Відповідно до п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу, зокрема, цільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок:

а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями зонами надзвичайної екологічної ситуації, – у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ);

б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров’ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв’язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно КМУ або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених КМУ або органом місцевого самоврядування відповідно;

в) збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Для цілей п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого внаслідок обставин, зазначених у цьому підпункті.
Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається КМУ.
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Водночас, відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ.

Отже, не потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи фізичній особі, постраждалій внаслідок екологічних, техногенних катастроф, стихійного лиха, аварій, збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, яка отримала цільову благодійну допомогу від державного чи місцевого бюджету або благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Яким документом платник податку може підтвердити суму сплачених відсотків по іпотечному житловому кредиту, якщо має квитанції, у яких зазначено однією сумою сплачений основний платіж та відсотки (ануїтетні платежі)?

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 ПКУ платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні або розрахункові документи, в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім’я, по-батькові саме платника податку як платника цих процентів.
Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) та Закон України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).

Згідно з ст. 1055 ЦКУ кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недотриманням письмової форми, вважається нікчемним.
Статтею 55 Закону № 2121 визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно ст. 175 ПКУ.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи має право на податкову знижку фізична особа - підприємець?

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:

є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати
та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Які відомості повинна містити довідка про доходи фізичної особи, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
розмір та сума податкової соціальної пільги;
сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі) та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період?

Для яких земельний ділянок, часток (паїв) не визначається мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ)?

Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) це – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ не визначається для:

земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

земель запасу;

невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) від ДПС – корисне джерело інформації з питань оподаткування

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що в межах створення Електронної інформаційної системи (Електронного Уряду) функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі - ЗІР), доступ до якого здійснюється через вебпортал ДПС або безпосередньо через будь-яку пошукову систему в мережі Інтернет.

Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією у вигляді:

відповідей на запитання із 37 напрямів;
нормативних та інформаційних документів;
актуальних ставок податків;
інформації щодо останніх змін у податковому законодавстві;
щоденної підбірки відповідей на двадцять актуальних запитань;
податкового календаря, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС.

Крім того, користувачі ЗІР мають можливість оцінити якість відповідей на запитання, що містяться у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань», залишити коментар чи пропозицію до них, а проведений аналіз та опрацювання таких коментарів дозволяє забезпечувати надання якісних інформаційно-довідкових послуг.

За підрахунками Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України кількість відвідувань користувачів ЗІР у середньому на місяць становить понад 320 тисяч.

Шановні платники податків! Рекомендуємо вам використовувати Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс від ДПС, як корисне джерело інформації з питань оподаткування.

Для більш детального ознайомлення з можливостями ресурсу перейдіть за посиланням http://zir.tax.gov.ua .

Головне управління ДПС у Полтавській області

Внесені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 26.12.2023 № 720 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2024 за № 54/41399) внесені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі – Наказ № 720).

Наказ № 720 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (16 лютого 2024 року його офіційно опубліковано в «Офіційному віснику»).

Таким чином всі наведені нижче зміни потрібно буде враховувати при поданні звітності за ІІ квартал 2024 року.

Наказом № 720 внесені зміни до:

1) Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок);

2) Додатка 1 до Порядку «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування»;

3) Розділу І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, а саме: запроваджуються нові ознаки доходів фізичних осіб 210 (допомога по частковому безробіттю), 211 (компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна) та внесені правки щодо ознак доходів фізичних осіб 111, 112, 156, 189, 193 відповідно до чинних норм податкового законодавства.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо врахування сум сплачених податків і зборів у IV кварталі 2022 року в рахунок майбутніх нарахувань у І кварталі 2023 року при обчисленні МПЗ за 2023 рік

Головне управління ДПС у Полтавській області керуючись листом ДПС України від 06.03.2024 № 6244/7/99-00-04-03-03-07 повідомляє наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.1142 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 381. 1.4 пункту 381. 1 ст. 381 Кодексу).

Пунктом 2971.5 статті 2971 Кодексу визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичних осіб, різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Зокрема, відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;

Крім того, Міністерством фінансів України наказом від 08.12.2021 № 647 затверджено зміни до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок).

Зокрема, Порядком надано чіткі визначення надміру зарахованих та помилково сплачених коштів:

надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов’язання;

помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеному в абзаці третьому пункту 1 Порядку, та/або до невідповідного бюджету.

Поняття «помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів» у контексті МПЗ визначаються за загальними нормами податкового законодавства.

Відповідно до пункту 295.9 статті 295 платники єдиного податку четвертої групи щороку станом на 01 січня самостійно обчислюють та сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, зокрема за IV квартал 2022 року - у січні 2023 року.

ДПС України звернулася листом до Міністерства фінансів України про надання роз’яснення щодо врахування сум сплачених податків і зборів у IV кварталі 2022 року в рахунок майбутніх нарахувань у І кварталі 2023 року при обчисленні МПЗ за 2023 рік.

Міністерство фінансів України листом від 15.02.2024 року №11230-09-62/4712 повідомило, що погоджується з позицією ДПС України, що у разі сплати єдиного податку четвертої групи в IV кварталі 2022 року за IV квартал 2022 року, то такі суми не враховуються при визначенні МПЗ за 2022 рік та повинно враховуватись при визначенні МПЗ за 2023 рік.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи є об’єктом оподаткування сума коштів, яка сплачена резидентом – юридичною особою чи фізичною особою навчальному закладу за навчання дитини з малозабезпеченої родини?

Погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та упередження її виникнення

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 6 частини першої ст. 1 Закону №2464-VI «недоїмка» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464.

Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону № 2426, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені. Після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) пред'являє її до виконання/стягнення органу державної виконавчої служби чи до органу Казначейства (п.5 розд. VІ Інструкції № 449).

Слід звернути увагу платників податків, що чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 розд. VІ Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства – у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі.

В зв'язку з зазначеним, податкова служба вкотре попереджає про наслідки виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску:

блокування рахунків, в т.ч. карткових;
арешт майна;
обмеження виїзду за кордон посадових осіб боржників чи самих ФОП - боржників.

Право громадян на соціальний захист, тобто захищені соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення (врахування стажу для призначення пенсії), інші виплати гарантує, зокрема, своєчасне погашення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Головне управління ДПС у Полтавській області звертається з проханням своєчасно сплачувати єдиний внесок та добросовісно дбати як про власний соціальний захист, так і співвітчизників, особливо в умовах воєнного стану.

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків і зборів оприлюднена на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv .

Головне управління ДПС у Полтавській області

Які види перевірок здійснюються у період дії воєнного стану?

З початку військової агресії Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) зазнав чимало змін, в тому числі тих, що стосуються контрольно- перевірочної роботи Державної податкової служби.

У відповідності до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України ДПС має право проводити камеральні, документальні (планові, позапланові) та фактичні перевірки.

08 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» від 09.11.2023 № 3453-ІХ, яким внесено зміни до п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, шляхом його доповнення пунктами 69.351 та пунктом 69.352 .

Планові перевірки:

Пунктом 69.352 установлено, що з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені суб´єкти господарювання, які відповідають критеріям, що визначені цим пунктом, зокрема:

платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків;
декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об'єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;
інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року відповідають певним критеріям.

Позапланові перевірки:

Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок викладено у статті 78 Податкового кодексу України, з урахуванням змін внесених Законом України від 09.11.2023 № 3453-ІХ п.69.351..

Фактична перевірка – це перевірка з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв здійснюється за місцем фактичного провадження діяльності платником (ст. 80 ПКУ).

Окремо зазначаємо, що згідно вимог пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції Закону України від 09.11.2023 № 3453-ІХ, документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:

• доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування таких платників податків;

• доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

• проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО фізичній особі, яка отримує щомісячно грошове утримання від іншої фізичної особи згідно договору про довічне утримання?

Статтею 744 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п. 1 ст. 749 ЦКУ).

Тобто, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (п.п. 164.1.1 та п.п. 164.1.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок із таких доходів.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума витрат на лікування та придбання лікарських засобів, що надається працедавцем фізичній особі або членам її сім’ї (на рахунок закладів охорони здоров’я чи фізичній особі)?

Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідіністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Також згідно з п.п. «а» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Як отримати Довідку про відсутність заборгованості з платежів

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок), для отримання Довідки платник подає заяву за формою згідно з додатком 2 до Порядку.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов'язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу України.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо звільнення від відповідальності за помилкову сплату грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що 16 березня 2024 року набрав чинності (крім окремих норм) Закон України від 23 лютого 2024 року 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн - комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603, опублікований в офіційному виданні «Голос України»).

Законом № 3603 внесено зміни, у тому числі до обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 112.8.8¹ пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи є, зокрема помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 Податкового кодексу України, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Окрім того, пункт 129.9 статті 129 Податкового кодексу України доповнено підпунктом 129.9.8, відповідно до якого пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках, зокрема у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 Податкового кодексу України, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Таким чином, з 16.03.2024 для звільнення від відповідальності на цій підставі платник має подати заяву про повернення помилково сплачених коштів у урахуванням статті 43 Податкового кодексу України та за умови відсутності порушення строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи оподатковується вартість проїзних квитків на проїзд у міському пасажирському транспортні, які придбані юридичною особою та надаються будь-якому найманому працівнику під час виконання службових обов’язків, якщо це передбачено трудовим договором (контрактом)?

Відповідно до п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Отже, якщо специфіка роботи підприємства для виконання службових обов’язків вимагає переміщення працівників від одного об’єкта до іншого, та умовами трудового договору (контракту) або умовами колективного договору передбачено, що юридична особа за власний рахунок придбаває проїзні квитки на проїзд у міському пасажирському транспортні, які персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у разі потреби для виконання виробничих завдань (у зв’язку зі специфікою роботи), то вартість таких проїзних квитків не буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на підставі п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Головне управління ДПС у Полтавській області

В яких випадках проводяться позапланові перевірки?

Законом України від 09.11.2023 № 3453-ІХ доповнено підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України підпунктом 69.352, яким установлено категорії платників, документальні перевірки яких проводяться позапланово, зокрема це перевірки:

що проводяться виключно на звернення платника податків;
що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
що проводяться за підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що відповідно до Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі – Закон) із 1 квітня 2024 року зросла мінімальна заробітна плата та змінився розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ):

мінімальна заробітна плата - 8000 грн;

погодинна мінімальна зарплата - 48 грн;

мінімальний розмір ЄВ – 1760 грн за місяць (22 % від мінімальної зарплати 8000 грн);

максимальний розмір ЄВ – 26400 грн за місяць (22 % від 15 мінімальних зарплат).

Слід врахувати, що зазначені зміни не вплинуть на ліміти доходів для фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування та розмір єдиного податку (для ІІ групи), оскільки для розрахунку цих показників застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом на 1 січня 2024 року.

Отже, ліміти доходів для фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування у 2024 році залишаються такими:

для 1 групи – 1 185 700 грн (167 розмірів мінімальної зарплати);

для 2 групи – 5 921 400 грн (834 розмірів мінімальної зарплати);

для 3 групи – 8 285 700 грн (1167 розмірів мінімальної зарплати).

Сума єдиного податку для фізичних осіб – підприємців 2-ї групи впродовж 2024 року також не зміниться і щомісяця складатиме – 1420 грн (20 % від мінімальної зарплати на 1 січня 2024 року).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені здійснюється відповідно положень наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» (із змінами та доповненнями).

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем (через електронний кабінет) та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

- на поточний рахунок платника податку в установі банку;

- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Вхід до електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення «Заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi» (J/F 1302002) і подання її до органів податкової служби.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Які платники можуть бути включені до плану-графіка для проведення планових перевірок?

Законом України від 09.11.2023 №3453-ІХ доповнено підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України підпунктом 69.352, яким установлено категорії платників, які з 01 грудня 2023 по 31 грудня 2024 року можуть бути включені до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки:

~ платники, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва/ реалізації підакцизної продукції;

~ платники, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор (гральний бізнес);

~ платники, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

~ нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи (постійні представництва), які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

~ рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менше, ніж рівень зростання доходів;

- декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування прибутку або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

~ інші платники, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

- рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший рівня сплати податку у відповідній галузі (не поширюється на платників єдиного податку);

- рівень сплати ПДВ на 50 і більше відсотків менший рівня сплати податку у відповідній галузі (не поширюється на платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток складає не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі);

- дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у два рази;

- загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що загальний річний дохід, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 млн грн і більше;

- нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі податкової служби).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо реалізації прав та можливих дій платників податків для вирішення проблемних питань, пов’язаних зі справлянням податків на територіях, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі - Закон № 3050) було підготовлено роз’яснення щодо нововведень у частині плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиного податку четвертої групи (листи ДПС України від 22.05.2023 № 11588/7/99-00-04-01-04-07 та від 08.06.2023 № 13165/7/99-00-04-03-03-07, розміщені на вебпорталі ДПС, інформація щодо розміщення матеріалів наведена у додатку 1 до цього матеріалу).

Враховуючи актуальність зазначених змін до податкового законодавства та численні звернення від платників податків, ДПС України листом від 06.03.2024 № 6292/7/99-00-04-01-04-07 продовжує роз’яснення нововведень Закону № 3050, зокрема, стосовно реалізації прав та можливих дій платників податків для вирішення проблемних питань, пов’язаних зі справлянням податків на територіях, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації та повідомляє наступне.

Щодо плати за землю.

Податковим кодексом України (далі - Кодекс) визначено підстави для ненарахування плати за землю не тільки за земельні ділянки, що знаходяться на території активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.

Не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункт 2831.2 статті 2831, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (пункт 2831.2 статті 2831 Кодексу).

Правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні визначено в Законі України «Про протимінну діяльність в Україні» від 06 грудня 2018 року № 2642-УІІІ (далі - Закон № 2642). Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону № 2642 оператори протимінної діяльності - це уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, у тому числі міжнародні та іноземні, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення обліку операторів протимінної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1150, облік операторів протимінної діяльності ведеться секретаріатом Національного органу з питань протимінної діяльності.

Згідно з частиною другою статті 28 Закону № 2642 виконавці заходів у сфері протимінної діяльності набувають статусу операторів протимінної діяльності з моменту отримання відповідно до чинного законодавства сертифіката відповідності процесів з протимінної діяльності, які здійснює оператор протимінної діяльності.

За повідомленням Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України в Україні вже сертифіковано 18 операторів протимінної діяльності.

Заявка для розмінування території подається до Міноборони.

Також для того, щоб подати заявку на гуманітарне розмінування (про замінування або підозру замінування полів, а також у разі виявлення підбитої або покинутої техніки, снарядів, які не розірвались, або їхніх уламків тощо) потрібно зайти на сайт Military.feodal.online та авторизуватися за номером телефону.

Звертаємо увагу, що визнання земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами Кодексом передбачено у т. ч. для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Для таких земельних ділянок інший порядок визнання їх забрудненими вибухонебезпечними предметами - з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території, за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією та/або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац четвертий пункту 2831.2 статті 2831 Кодексу).

У разі наявності таких земельних ділянок, для реалізації свого права на звільнення.від сплати плати за землю суб’єкт господарювання має надати заяву до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово- цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.

На підставі такої заяви орган місцевого самоврядування, військова адміністрація або військово-цивільна адміністрація має прийняти рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки (далі - Рішення) (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Зазначаємо, що в частині земельного податку за такі земельні ділянки пунктом 2831.2 статті 2831 Кодексу визначено, що підставою для ненарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок № 1051).

Також не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (пункт 283.2 статті 283, пункт 2831.3 статті 2831, пункт 288.8 статті 288 Кодексу). Для таких земельних ділянок підставою для звільнення від оподаткування є Рішення, що приймається на підставі заяви платника податків.

Тобто у разі наявності таких земельних ділянок до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації має бути подана заява платника про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.

Період, протягом якого плата за землю не нараховується - з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття Рішення, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що настає раніше, або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого Рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого Рішення), або дата скасування відповідного Рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

Водночас повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1333 затверджено Порядок подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок).

Згідно з підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу за знищені та пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, Податок не нараховується та не сплачується на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр майна).

Порядок ведення Реєстру майна затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.

Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - інформаційне повідомлення), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 (зі змінами) (далі - Порядок № 380).

Інформаційне повідомлення може бути подане до Реєстру майна:

1) самостійно фізичною особою чи представником юридичної особи:

засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) у порядку, визначеному пунктами 6 і 7 Порядку № 380;

з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків у порядку, визначеному пунктом 6 Порядку № 380;

2) через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса у порядку, визначеному пунктом 8 Порядку № 380.

Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

У пункту 5 Порядку № 380 наведений перелік даних, які мають бути у інформаційному повідомленні.

Стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їхніх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, на підставі повноважень, наданих підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

- встановлювати ставки Податку в розмірі, меншому за розмір Податку, встановленого рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

- звільняти від сплати Податку.

Платники Подану можуть звернутися до органів місцевого самоврядування або військових/військово-цивільних адміністрацій стосовно встановлення ставки Податку для власних об’єктів нерухомості.

Щодо єдиного податку четвертої групи.

Особливості визначення об’єкту та бази оподаткування платників єдиного податку четвертої групи передбачено у статті 2921 Кодексу.

Площі земельних ділянок, що забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами (абзац третій пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу).

Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац сьомий пункту 2921. 1 статті 2921 Кодексу).

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація, на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац восьмий пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу).

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання (абзац десятий пункту 2921.1статті 2921 Кодексу).

Таким чином, з метою виключення з об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи земельних ділянок, які були забруднені/визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами платнику податків необхідно подати заяву до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації гро потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та отримати від такого органу прийнятого рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки та відповідно звернутися до оператора протимінної діяльності, яким буде розпочато обстеження земельної ділянки.

Звертаємо увагу платників податків, що у додатку 2 (додається) наведена Орієнтовна схема дій юридичних осіб щодо отримання підстав для ненарахування та несплати плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Листівки

Закінчується кампанія декларування доходів громадян

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік (далі – декларація) платниками податків, які відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зобов’язані її подати, – 30 квітня 2024 року.

Платник податків, який зобов’язаний подавати декларацію, надає її до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Внутрішньо переміщена особа подає декларацію до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування, якщо до цього контролюючого органу подано заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР та пред’явлено при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Декларація подається одним із способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі із дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Просимо звернути увагу, що для платників – фізичних осіб, які подали декларацію та визначили свої податкові зобов’язання – граничний термін їх сплати, встановлений Кодексом, - до 1 серпня 2024 року.

Податкові зобов’язання сплачуються за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv .

Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2023 року, – можуть подати декларацію до 31 грудня 2024 року включно.

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників плати за землю!

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).

Водночас повідомляємо, що відповідно до статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Також пунктом 281.3 статті 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 цієї статті, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (пункт 281.4 статті 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (пункт 281.5 статті 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Також повідомляємо, що податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи передбачене податковим законодавством внесення змін (коригування) до плану-графіка?

У відповідності до п. п. 69.352 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, визначених підпунктом 69.22 цього пункту, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік відповідно до підпунктів 4 і 5 цього підпункту, може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіка.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, що надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Яка відповідальність за здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО?

Згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.08.2023), п. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР) викладено у новій редакції, відповідно до якої:

«Суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».

З 1 жовтня 2023 року відповідальність за порушення порядку здійснення розрахункових операцій застосовується до всіх платників.

Згідно з п.1 ст. 17 Закону 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Крім цього, Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» розділ ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 265/95-ВР доповнено пунктом 14 такого змісту:

«п. 14. Починаючи з 1 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог цього Закону (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

- тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, - по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

- територіях активних бойових дій, - по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

- територіях можливих бойових дій, - по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума одноразової грошової допомоги, яка виплачується при звільненні військовослужбовцям строкової служби за рахунок фонду грошового забезпечення?

Згідно із п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями, до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), а також одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому до грошового забезпечення відносяться суми одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

Враховуючи те, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової служби при звільненні здійснюється за рахунок фонду грошового забезпечення, то сума даної допомоги не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податкова інформує